СУЧАСНА УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКА МУЗИКОЗНАВЧА ДУМКА У СФЕРІ МІЖКУЛЬТУРНОГО ДІАЛОГУ

Анотація

У статті висвітлено головні позиції наукових досліджень китайських музикознавців в Україні крізь призму розуміння міжкультурного діалогу як процесу комунікації. Розглянуто комунікативні процеси між європейською і китайською культурами у соціокультурній, естетико-стильовій площинах, у сферах музично-театрального, вокального, інструментального мистецтв. Мета статті полягала у виявленні позицій сучасної музикознавчої думки, яка звертається до ідеї міжкультурної діалогічності, і пов’язаних із нею процесів в цілому та у контексті відносин «Європа – Китай». У процесі дослідження окреслено основні наукові позиції щодо ідеї міжкультурного діалогу в її взаємозв’язку з явищами комунікації, інкультураційних та акультураційних тенденцій та ін.; розглянуто здійснені в Україні сучасні (від 1990-х рр.) музикознавчі дослідження, пов’язані із музичною культурою Китаю; виявлено наявність і специфіку втілення міжкультурної комунікації; означено магістральні лінії подальшого вивчення європейсько-китайського міжкультурного діалогу. Теоретико-методологічна база дослідження проблеми ґрунтується, насамперед, на концепцій діалогу М. Бахтіна, а також концепцій О. Берегової, Ю. Лотмана, О. Самойленко, М. Шведа та ін. У процесі вивчення даної теми проаналізовано праці таких китайських дослідників як Ву Гуолінг, Лі Сябінь, Ло Кунь, Лю Бінцян, Сун Жуйлун, Ту Дуня, Хоу Цзянь, Ху Пін, Чжан Сяохао, Чжу Чанлей. Укладено висновки про активний розвиток у сучасному музикознавстві компаративістики, основаної на порівнянні європейських і китайських художніх традицій. Дослідження може мати практичне значення для майбутніх дослідників процесів міжкультурної комунікації. Головним завданням уміжкультурному діалозі Європа – Китай є досягнення того творчого розуміння, яке, за словами М. Бахтіна, виникає на рівні сумісної інтерпретації сутності.