НЕОРОМАНТИЗМ ТА НЕОФОЛЬКЛОРИЗМ ЯК ПРОВІДНІ СТИЛЬОВІ ВЕКТОРИ ПОСТМОДЕРНОЇ ПАРАДИГМИ
Ключові слова:
романтизм, постромантизм, неоромантизм, неофольклоризмАнотація
У статті послідовно актуалізується та здійснюється констатація нової інтерпретації романтичної конфліктності крізь призму багатовимірності співставлення втілення ідеї внутрішнього світу особистості. Визначається, що на сучасному етапі неоромантизм здебільшого повторює історичний шлях автентичного романтизму, а новітня інтерпретація фольклорних витоків досягається за допомогою свідомої модернізації. У статті застосовано методологію та методику системного дослідження, що поєднують когнітивний та аналітичний методи, актуалізовані у процесі дослідження постмодерної неостилістики. Загальнотеоретичну базу, необхідну для дослідження окресленого кола проблем, становлять праці з мистецтвознавства, культурології, історії та теорії музики. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше конкретизується естетичний зміст понять «неоромантизм» та «неофольклоризм», оскільки в існуючій культурологічній літературі спостерігається суттєва суперечливість думок. Констатується нова система критеріїв соціокультурного порівняння національних традицій на основі сучасного універсального світобачення. Спостереження, здійснені у статті, дозволяють дійти висновку: самобутнє усвідомлення національно-фольклорних джерел призвело до формування неофольклоризму як однієї з альтернатив авангардного техніцизму та перетворення неоромантизму у провідний естетико-стильовий напрямок сучасної постмодерної парадигми.
Посилання
Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. М.: Правда, 1989. 234 с.
Васина-Гроссман В. Романтическая песня XIX века. М.: Музыка, 1966. 406 с.
Вертій О. Народні джерела творчості Івана Франка. Тернопіль, 1998. 264 с.
Гончаров А. Неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві. Музичне виконавство. К., 2001. Вип. 18. Кн. 7. С. 37-47.
Григорьева Г. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины XX века. М.: Сов. композитор, 1989. 206 с.
Грица С. Українська фольклористика XIX – початку XX століття і музичний фольклор: нарис. Київ; Тернопіль: Астон, 2007. 152 с.
Гусев В. Виды современного фольклора славянских народов. История, культура, фольклор и этнография славянских народов: VI Междунар. съезд славистов. М., 1968. С. 24-37.
Далгат У. Литература и фольклор: теоретические аспекты. М.: Наука, 1981. 303 с.
Дей О. На крилах народної пісні. К.: Знання, 1986. 356 с.
Деревянченко Е. Неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке XX века. Стиль музичної творчості: естетика, теорія,
виконавство. К., 2004. Вип. 37. С. 84-90.
Деревянченко Е. Неофольклоризм: к проблеме диалога художественных систем. Музичне мистецтво. Донецьк: ЮгоВосток, 2004. Вип. 4. С. 60-68.
Земцовский И. Фольклор и композитор: теоретические этюды. М.; Л.: Сов. композитор, 1978. 174 с.
Казин Л. Неоромантическая философия художественной культуры. Вопросы философии. 1980. № 7. С. 143-154.
Кирчів Р. Фольклор у системі новочасної української культури. Визвольний шлях. 1999. № 7. С. 853-857.
Кияновська Л. Мирослав Скорик: творчий портрет композитора в дзеркалі епохи. Львів: Сполом, 1998. 207 с.
Літературознавчий словник; уклад. Р. Гром'як, Ю. Ковалів та ін. К.: ВЦ «Академія», 1997. 752 с.
Михайлов А. Романтизм. Музыкальная жизнь. 1991. № 6. С. 20-23.
Музыкальный энциклопедический словарь; ред.-сост. Ю. Келдыш. М.: Сов. энциклопедия, 1991. 672 с.
Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 347 с.
Неболюбова Л. Системно-стилевые проблемы австрогерманского романтизма (типология поздних этапов в истории искусства). Исторические и теоретические проблемы музыкального стиля. К., 1993. С. 55-71.
Павлишин С. Музика двадцятого століття. Львів: БаК, 2005. 232 с.
Пархоменко Л. Українська хорова п'єса. Типологія, тематизм, композиція. К.: Наукова думка, 1979. 218 с.
Поспелов Г. Что такое романтизм? Проблемы романтизма. М.: Искусство, 1967. Вып. 1. С. 41-76.
Савушкина П. Постижение глубин фольклоризма. Фольклор в современном мире: Аспекты и пути исследования М., 1991. С. 93-
25. Толмачев В. Неоромантизм и английская литература ХХ века. Зарубежная литература конца ХІХ – начала ХХ века: в 2 т. М.:
Академия, 2008. Т.1. С. 63-80.
Фохт У. Некоторые вопросы теории романтизма (замечания и гипотезы). Проблемы романтизма. М.: Искусство, 1967. Вып. 1. С.
-94.
Шимановский К. Романтизм в музыке. Избранные статьи и письма. Л.: Гос. муз. изд-во, 1963. С. 56-62.
Шумило Н. Неоромантизм як національий стиль доби (кінець XIX – поч. XX ст.). Українське музикознавство. К., 2003. Вип. 32.
С. 36-46.
Bahr Н. Die Überwindimg des Naturalismus. Die Wiener Moderne: Literatur, Kunst und Musik zwischen 1890 und 1910. Stuttgard, 1994. S.
-204.
Fels F. M. Die Moderne. Die Wiener Moderne. Stuttgard, 1994. 238 s.
Lissa Z. Szymanovski und die Romantik. Budapest, 1962.240 s.
Machlis J. The Enjoyment of Music. New-York; London: Norton and Company, 1984. 444 p.
Pannwitz R. Die Krisis der europalishen Kultur. Nürnberg, 1967. Werke. Bd. 2. 146 p.
Stuckenschmidt H. Musique nouvelle. Paris: Coréa, Buchet Chast еl, 1956. 227 p.
