NEOROMANTISM AND NEOPHOLORCORISM AS LEADING STYLE VECTORS OF THE POSTMODERN PARADIGM
Keywords:
romanticism, post-romanticism, neo-romanticism, neofolkloreAbstract
The article consistently actualizes and states a new interpretation of romantic conflict through the prism of multidimensionality, comparing the embodiment of the idea of the inner world of the individual. It is determined that at the present stage neo-romanticism mostly repeats the historical path of authentic romanticism, and the latest interpretation of folklore origins is achieved through conscious modernization. Purpose of the article is to study the aesthetic meaning of the concepts "neo-romanticism" and "neo-folklore" as the leading stylistic trends of the modern postmodern paradigm. The article uses the methodology and techniques of systematic research, combining cognitive and analytical methods, updated in the study of postmodern neo-stylistics. The general theoretical basis necessary for the study of the outlined range of problems are works on art history, culturology, history and music theory. Scientific novelty of the article lies in the fact that for the first time thoughts. A new system of criteria for socio-cultural comparison of national traditions on the basis of modern universal worldview is stated. Observations made in the article allow us to conclude that the original awareness of national and folklore sources has led to the formation of neofolklorism as one of the alternatives to avant-garde technology and the transformation of neo-romanticism into a leading aesthetic and stylistic direction of modern postmodern paradigm.
References
Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. М.: Правда, 1989. 234 с.
Васина-Гроссман В. Романтическая песня XIX века. М.: Музыка, 1966. 406 с.
Вертій О. Народні джерела творчості Івана Франка. Тернопіль, 1998. 264 с.
Гончаров А. Неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві. Музичне виконавство. К., 2001. Вип. 18. Кн. 7. С. 37-47.
Григорьева Г. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины XX века. М.: Сов. композитор, 1989. 206 с.
Грица С. Українська фольклористика XIX – початку XX століття і музичний фольклор: нарис. Київ; Тернопіль: Астон, 2007. 152 с.
Гусев В. Виды современного фольклора славянских народов. История, культура, фольклор и этнография славянских народов: VI Междунар. съезд славистов. М., 1968. С. 24-37.
Далгат У. Литература и фольклор: теоретические аспекты. М.: Наука, 1981. 303 с.
Дей О. На крилах народної пісні. К.: Знання, 1986. 356 с.
Деревянченко Е. Неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке XX века. Стиль музичної творчості: естетика, теорія,
виконавство. К., 2004. Вип. 37. С. 84-90.
Деревянченко Е. Неофольклоризм: к проблеме диалога художественных систем. Музичне мистецтво. Донецьк: ЮгоВосток, 2004. Вип. 4. С. 60-68.
Земцовский И. Фольклор и композитор: теоретические этюды. М.; Л.: Сов. композитор, 1978. 174 с.
Казин Л. Неоромантическая философия художественной культуры. Вопросы философии. 1980. № 7. С. 143-154.
Кирчів Р. Фольклор у системі новочасної української культури. Визвольний шлях. 1999. № 7. С. 853-857.
Кияновська Л. Мирослав Скорик: творчий портрет композитора в дзеркалі епохи. Львів: Сполом, 1998. 207 с.
Літературознавчий словник; уклад. Р. Гром'як, Ю. Ковалів та ін. К.: ВЦ «Академія», 1997. 752 с.
Михайлов А. Романтизм. Музыкальная жизнь. 1991. № 6. С. 20-23.
Музыкальный энциклопедический словарь; ред.-сост. Ю. Келдыш. М.: Сов. энциклопедия, 1991. 672 с.
Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 347 с.
Неболюбова Л. Системно-стилевые проблемы австрогерманского романтизма (типология поздних этапов в истории искусства). Исторические и теоретические проблемы музыкального стиля. К., 1993. С. 55-71.
Павлишин С. Музика двадцятого століття. Львів: БаК, 2005. 232 с.
Пархоменко Л. Українська хорова п'єса. Типологія, тематизм, композиція. К.: Наукова думка, 1979. 218 с.
Поспелов Г. Что такое романтизм? Проблемы романтизма. М.: Искусство, 1967. Вып. 1. С. 41-76.
Савушкина П. Постижение глубин фольклоризма. Фольклор в современном мире: Аспекты и пути исследования М., 1991. С. 93-
25. Толмачев В. Неоромантизм и английская литература ХХ века. Зарубежная литература конца ХІХ – начала ХХ века: в 2 т. М.:
Академия, 2008. Т.1. С. 63-80.
Фохт У. Некоторые вопросы теории романтизма (замечания и гипотезы). Проблемы романтизма. М.: Искусство, 1967. Вып. 1. С.
-94.
Шимановский К. Романтизм в музыке. Избранные статьи и письма. Л.: Гос. муз. изд-во, 1963. С. 56-62.
Шумило Н. Неоромантизм як національий стиль доби (кінець XIX – поч. XX ст.). Українське музикознавство. К., 2003. Вип. 32.
С. 36-46.
Bahr Н. Die Überwindimg des Naturalismus. Die Wiener Moderne: Literatur, Kunst und Musik zwischen 1890 und 1910. Stuttgard, 1994. S.
-204.
Fels F. M. Die Moderne. Die Wiener Moderne. Stuttgard, 1994. 238 s.
Lissa Z. Szymanovski und die Romantik. Budapest, 1962.240 s.
Machlis J. The Enjoyment of Music. New-York; London: Norton and Company, 1984. 444 p.
Pannwitz R. Die Krisis der europalishen Kultur. Nürnberg, 1967. Werke. Bd. 2. 146 p.
Stuckenschmidt H. Musique nouvelle. Paris: Coréa, Buchet Chast еl, 1956. 227 p.
