VOCAL AND INSTRUMENTAL ENSEMBLE "ARNICA" IS AN INNOVATOR OF UKRAINIAN POPULAR MUSIC OF THE 1970S
Keywords:
popular music, VIAAbstract
Popular music for various reasons has not yet received proper coverage and objective evaluation in modern Ukrainian musicology. Popular music is often interpreted as a part of musical life that has the right to exist, but is not considered as a part of the professional tradition. However, if we delve into the origins of the genre, we can see that modern mass culture is the result of the natural development of professional music culture, which provides the needs of cultural leisure of broad social groups. Popular music also does not have to be low-cost, unprofessional. A striking example of an innovative and professional approach to the creation of popular music is the activity of the vocal-instrumental ensemble "Arnica" (Lviv, 1970s), which influenced the development of pop music of future generations. The founders of the newly created VIA were V. Vasiliev and L. Zimmer. O. Dutko was the first music director of VIA Arnica. His successor was V. Kit, later - composer, guitarist and singer V. Morozov from "QuoVadis". The executive staff during the existence of VIA was not stable. The peak of popularity dates back to the mid-1970s. The group's repertoire is diverse, it includes both author's and folk songs of lyrical, lyrical-patriotic and humorous content, it combines national culture with current world trends in the development of pop music. The creative work of VIA Arnica is a vivid example of modern popular music of the 60s and 70s of the last century. Through their activities, the musicians not only created high-quality music content that corresponded to the latest aesthetic trends of the time, but also became the expression of the idea of national competitive art. Their hits are marked by the perfect harmony of meaningful poetic text and the most appropriate means of musical embodiment of this content.
References
Брюховецька Л. Пісні заблукалого перехожого. Дзеркало тижня. 2002. № 30 (405). 10 - 16 серпня.
Голинський М. Спогади. Київ: Молодь. 1993. 368 с.
Житкевич А. Настав час згадати. New Pathway Ukrainian Weekly Newspaper. 2009. № 16. April, 22.
Конончук В. Богдан Весоловський та його світ танкової музики. Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка. Львів, 2004. Вип. 9: Музикознавчі студії. С. 20-30.
Медведик П. Діячі української музичної культури: Матеріали до біобібліографічного словника. Балтарович Володимир. Записки НТШ. Львів, 1993. Т. ССХХVІ: Праці музикознавчої комісії. С. 375—376.
Мозговий М.П. Українська естрадна пісня 60-80-х років ХХ століття Наукові записки Рівненського державного гуманітарного унтіверситету. Рівне: РДГУ, 2005. Вип. 10: Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. С. 45-49.
Мушинка М. Маловідомий український композитор Володимир Стон-Балтарович. Записки НТШ. Львів,1996. Т. CCXXXII: Праці музикознавчої комісії. С. 373-387. 8. Нога О. Хроніки міста театрів. Театральне життя Львова впродовж 1900-1920 років. Львів: НВФ "Українські технології", 2007. 720 с. 9. Симоненко В. Українська енциклопедія джазу. Київ, 2004. 237 с.
Сморчкова М.В. Ґенеза та етапи становлення вокально-естрадного виконавства. Актуальні питання культурології: Альманах наукового товариства "Афіна" кафедри культурології та музеєзнавства. Рівне, 2012. Випуск 12.
Українські авдиції у львівському радіо. Хроніка і рецензії. Українська музика. Львів, 1938. Ч. 4. С. 73. 12. Jeziński M. Muzyka popularna jako wehikuł ideologiczny. Wydawn. Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2011. 402 s. 13. Doggett P., Shock E. From the Gramophone to the iPhone—125 Years of Pop Music, London: Bodley Head, 2015, 720 p. 14. Napier-Bell S. Ta-Ra-Ra-Boom-De-Ay: The Dodgy Business of Popular Music, London: Unbound, 2015, 400 p.