PECULIARITIES OF THE PIANO SOUND RECORDING IN THE MUSIC PIECES OF LVIV COMPOSERS OF THE LATTER HALF OF THE TWENTIETH CENTURY - EARLY TWENTY FIRST CENTURY
Keywords:
sound recording, piano music, Lviv school of composers, culture of the latter half of the twentieth century, ethno-characteristicAbstract
The present article is concerned with specific characteristics of sound recording of the piano compositions by Ukrainian composers associated with Lviv artistic tradition: Bohdana Filts, Oleksandr Kozarenko, Viktor Kaminskyy, Hanna Gavrylets, Viktor Tymozhynskyy. It is pointed out that the origins of sound recording are formed in the piano artifacts of these composers by two fundamental factors: the folklore vocabulary of the entire ethnic diversity of the region, the relevant reinterpretation of the impulses of the "new wave of folklore", and neo-style prototypes of the art of Western Europe. The investigated pieces of music demonstrate the updating of sound recording, corresponding to the aesthetic needs of the "time and place". On the one hand, the bright ethnic originality of sound recording palette addressed the mental worldview, the ethnic archetypes at the time of domination of Soviet ideology and during the formation of independent Ukraine in the 1990s - early 2000s. On the other hand, the refined, rather moderate use of harmonious and textured coloristics, intrinsic to the new world aesthetic and stylistic trends, reflected the specifics of Lviv school of composers, not prone to radical experiments. The article is summarized by the fact that the technique of the piano sound recording was originally developed in compositions of the younger generation of Lviv composers, including “Illuminatio I or three impressions” by Ostap Manulyak, “Postludium” by Bohdan Sehin, “Rythmos” by Lyubava Sydorenko, “Stück” by Bohdana Frolyak, “Echoes” by Mykhaylo Shved, etc. It is manifested in the role of pointillism and sonorism as a way of creating figurativeness and at the same time its main medium of expression in the general coordinate system of musical space and time. In these areas we see two main promising ways to update the sound recording piano archetype in the music of Western Ukrainian composers.
References
Блажкевич-Чаплін Х. Передмова. Фортепіанні твори львівських композиторів. Львів, 2002. С. 3–4.
Загайкевич М. Фортепіанна творчість Богдани Фільц. Богдана Фільц. Фортепіанні цикли. Тернопіль: Астон, 2002. С. 3-6.
Кияновська Л. Камерність в індивідуальних трансформаціях творчості Віктора Камінського. Наукові збірки ЛНМА імені М. В. Лисенка. Львів, 2015. Вип. 34 : Виконавське мистецтво. Камерно-інструментальний ансамбль:
історія, теорія, практика. С. 21–28.
Кияновська Л. Мирослав Скорик: людина і митець. Львів: вид-во журналу «Ї», 2008. 592 с.
Козаренко О. Національна інтонаційність у композиторській творчості. Народна творчість та етнографія. Київ, 1993. № 3. С. 13–18.
Коменда О. Олександр Козаренко – піаніст, композитор, музикознавець. Луцьк : Вежа-друк, 2017. 252 с.
Коханик І. «Гравітації» для фортепіано Ганни Гаврилець: поле тяжіння індивідуального стилю композитора. Київське музикознавство. Київ, 2018. Вип. 57. С. 59–70.
Муха А. Композитори України та української діаспори : довідник. Київ: Музична Україна, 2004. 351 с.
Павлишин С. Музика двадцятого століття. Львів : БаК, 2005. 232 с.
Строй І. Зоряний час Віктора Камінського. Поступ. 2003. URL: http://viktor-kaminsky.at.ua/publ/1-1-0-16
Тимофеєв В. Український радянський фортепіанний концерт. Київ : Музична Україна, 1972. 220 с.
Фільц Б. Коріння мого роду. Музична україністика: сучасний вимір. Київ, 2010. Вип. 5. С. 279-297.