ФОРТЕПІАННА СПАДЩИНА В. БАРВІНСЬКОГО У ВИКОНАВСТВІ ТА ЗВУКОЗАПИСІ

Анотація

Фортепіанні твори В. Барвінського – високохудожня сторінка української музики. Не дивно, що до виконання його творчості звертались майже всі відомі галицькі піаністи. Тож історія виконань фортепіанної спадщини митця є, мабуть, найбільш тривалою та чисельною порівняно з творчістю інших галицьких композиторів. Проте дослідження, яке б охоплювало весь історичний процес формування виконавської традиції творчості композитора від перших згадок до сьогодення, натепер немає.У статті зроблено спробу сформувати історичну перспективу виконавської традиції фортепіанної творчості В. Барвінського та простежити лінії спадкоємності у ній. Основними джерелами для відтворення хронології публічних презентацій творів митця стали рецензії на концерти автора та його сучасників, а також професійні аудіозаписи музикантів пізніших поколінь високого фахового і мистецького рівня.Огляд історичного процесу формування виконавських традицій фортепіанної спадщини В. Барвінського демонструє нам сьогодні той факт, що музика митця у тих культурних просторах, де мистецтво розвивалось вільно, без будь-яких штучних заборон, завжди залишалась популярною серед виконавців – так було у Галичині міжвоєнного періоду, потім, у другій половині ХХ ст., у мистецьких осередках української діаспори і, врешті, на зламі ХХ–ХХІ століть знову на Батьківщині митця. Помітними є спадкоємність виконавських пріоритетів від педагогів до учнів у кількох поколіннях, як і прагнення домогтися високої майстерності у сфері виконавства через міжнаціональні складники фахової освіти. Оригінальні інтерпретаторські моделі видатних піаністів різних генерацій (які навчалися чи консультувалися безпосередньо у автора, його учнів, свідків їх виконань), зафіксовані у звукозаписах, надають безцінний матеріал для дослідження традиції і створюють підґрунтя для кристалізації власних шляхів молодим виконавцям сучасності.