ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ СТИЛЮ ARS SUBTILIOR
Ключові слова:
Ars Nova, Ars subtilior, середньовічна філософія, Вільям Оккам, софізми, нотація, ритмікаАнотація
Методологія дослідження заснована на поєднанні загально-історичного та теоретичного методів. Висновки: Композитори Ars subtilior намагались досягнути абсолютних можливостей в музиці: складність ритму, візуального представлення іліричного змісту, різноманітність способів його фіксації, і, меншою мірою, питання гармонії. Як і їх сучасники у сфері логіки, композитори брали прості логічні головоломки і свідомо максимально ускладнювали їх. Це виглядало таким чином: автори Ars subtilior брали прості мелодичні лінії і прикрашали їх різними способами, ніби змагаючись між собою, лише заради складності експерименту. Наслідуючи приклад своїх попередників, композитори Ars subtilior зосередились на розширенні меж ритміки і нотації більше, ніж на інших музичних складових (наприклад, гармонії та мелодії). Однак, вони робили це чисто зарадицікавості, а не прагнучи вдосконалити і прояснити ритміку й нотацію. Експерименти у розвитку ритміки йшли паралельно з розвитком інших середньовічних наук. Особливо тісний і очевидний контакт можна прослідкувати з тогочасною філософією. XIII ст. в Західній Європі стало періодом її бурхливого розвитку. Тоді, зокрема, в Англії, Франції, Iталії формуються філософські школи. В Оксфордському університеті створюється найбільший в Європі філософський центр. Як наслідок у XIV ст. науковий та інтелектуальний світ почав кардинально змінюватись і, в результаті, – відрізнятись від того, що було в попередні часи. Середньовічна європейська наука і музика з примітивного рівня зуміли розвинутись до високого рівня інтелектуалізму, зробивши Європу одною з найбільш прогресивних цивілізацій. Вчені-логіки XIV ст. прагнули вдосконалити власне розуміння світу, розширити його межі. Свої ідеї вони формулювали у вигляді спеціально сильно ускладнених і заплутаних головоломок, для важкості їх розв’язання.
Посилання
Горлач М.І., Кремень В.Г., Ніколаєнко С.М., Требін М.П. та ін. Основи філософських знань: Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2008. – 1028 с.
Евдокимова Ю. К. История полифонии. Многоголосие средневековья XXIV век. Вып. 1. Москва, 1983. 461 с.
Евдокимова Ю. К. Полифония Средних веков и эпохи Возрождения. Москва, 1985. 60 с.
Books LLC Staff. Ars Subtilior Composers: Ars Subtilior. General Books LLC, 2010. 46 p.
Caldwell J. Medieval Music. Bloomington: Indiana University Press, 1978.
Crosby A.W. The Measure of Reality. Cambridge: Cambridge University Press, 1997. 18 p.
Duffin R.W. A Performer’s Guide to Medieval Music. Indiana University Press, 2000. 594 p.
Günther U. Die Ars subtilior // Hamburger Jahrbuch für Musikwissenschaft. 1991. No. 11. S. 88–277.
Parrish C. The Notation of Medieval Music. New York: W.W. Norton and Company, 1959. 231 p.
Taruskin R. Music from the Earliest Notations to the Sixteenth Century // Oxford History of Western Music: 5-vol. set. Oxford: Oxford University Press, 2005.
Wright C. Tapissier and Cordier: New Documents and Conjectures. – Musical Quarterly, 1973. P. 177-189.
