KEY COMPONENTS OF THE CREATIVE METHOD ОF THE OPERA-SYMPHONIC AND CHORAL CONDUCTOR
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0583-2023-49-07Keywords:
symphony conductor, conductor Kostyantyn Symeonov, choir master, creative method, conducting school, interpretationAbstract
Aim of the article is to highlight the leading determinants of the conductor’s creative method at three stages of the process of creating a work – home (office) work, rehearsal and stage performance. Results. The main vectors of the future perspective and high demand of the conductor’s profession in the conditions of commercialization of classical musical art have been identified. It is noted that the traditional and ideal principles of the conductor’s creative method, which is implemented in three stages of the creative process – home (office) work, rehearsal stage and performance, remain unchanged. It was also emphasized that conducting is an independent musical profession, and not a means of selfexpression at the conductor’s console. There is also a significant place of the conducting school in the creative method of the conductor. Scientific novelty is that the key components of the creative method of an opera-symphonic conductor are formulated and systematized, according to which the creative method of each conductor can be analyzed. Such awareness gives rise to a significant number of practical steps for the implementation of a new technology of analysis of the conductor’s creative method. Conclusions – demand for the profession of a conductor remains high. Although the commercialization of classical music disrupts the conductor’s creative process, the traditional and ideal principles of the conductor’s creative method remain, which is implemented in three stages of the creative process – home (office) work, rehearsal stage and performance. A piece of music exists in several forms – from the composer’s idea in his imagination to the impression it makes on the listener. On this path, an important stage is the interpretation of the work by the conductorperformer. That is, the extraction of images and content from musical notations of the author’s score. Conducting is an independent musical profession, not a means of self-expression at the conductor’s console. There is also a significant place of the conducting school in the creative method of the conductor.
References
Драган О. Постать Ярослава Вощака в контексті розвитку диригентської культури другої половини ХХ століття : автореф. дис. … канд. мистецтвозн. : 10.00.03. Львів, 2010. 20 с.
Колесса М. Основи техніки диригування. Київ : Музична Україна, 1973. 193 с.
Рожок В. Творчий метод диригента. Музика і сучасність : збірник досліджень, науково-популярних, критичних і публіцистичних творів. Київ : Книга пам’яті України, 2003. С. 144–151.
Симеонова Ю. Костянтин Симеонов і Лев Венедиктов: співтворчість диригента і хормейстера в музичному мистецтві другої половини ХХ століття. Часопис Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2020. № 4 (49). С. 177–190. DOI: 10.31318/2414-052x.4(49).2020.220870.
Симеонова Ю. Оперно-симфонічний диригент Костянтин Симеонов. Життєвий і творчий шлях. Науковий вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». 2018. Вип. 38. С. 215–230.
Скопцова О. Образне мислення С. Павлюченка в контексті виконавської інтерпретації народної пісні. Молодий вчений. 2018. № 4 (181). С. 80–82.
Черкашина-Губаренко М. Музика і театр на перехресті епох : збірник статей : у 2-х т. Київ, 2002. Т. 1. 184 с. Т. 2. 208 с.
Livejournal : вебсайт. URL: https://kortan.livejournal.com/1085762.html (дата звернення: 07.04 2023).
Munch Charles. Je suis chef d’orchestre. Paris, 1954. 370 р.