THE NATIONAL NATURE OF VITAISM AND VASILY BARVINSKY

Authors

  • Liliya Nazar

Keywords:

vitaism, Vasily Barvinsky, style dominant, vital conceptualism, light rhythm, model of the world

Abstract

The article raises the problem of one of the dimensions of national modernism in the first half of the twentieth century – Vitaism, which is manifested not only in literature, but also other forms of art, in particular, music. The synthetic nature of Vitaism, the platform of which was outlined by M. Khvylovy, answered the aesthetic requests of the development of the new Ukrainian culture at that time and proved to be in agreement with many of its representatives. Acting in correspondence with the artists of the Dnieper Ukraine, professing the ideas of the uniqueness and unity of Ukrainianness, V. Barvinsky showed vivid and vibrant vitaistic tendencies in his work.
The nation-building idea gathers and absorbs all the life processes of the artist, revealing deep mental roots as the basis of vitaism - the heart animation of life. The fusion of ethnogenetic origin (through intense folklorizm) with a historical tradition (broad national and European temporal perspective) occurs at the composer under the denominator of cordocentric lyrical, however, active romanticism. Numerous vectors of neo- (baroque, classicism, romanticism) as one of the centrifugal axes of V. Barvinsky's style, opens a new round of vision and renewal of tradition. Along with the bright, solid pages of the composer's music, there is also a tangible tragedy. Responsible "heart-universe" does not avoid darkness, because light and darkness are in the only indivisible heart of a person, who is responsible for the dark first, too, grasping the antithetical and contradictory life.
The main method of the artist is the desire for synaesthetic fusion in the sound matter of play, plasticity, color, symbol and movement (light rhythm). Conceptual modeling based on such a synthesis gives unique Ukrainian pictures of our own poetic image of the world. The rationalism of Vitaism was manifested in the high education and professionalism of the artist, who called for responsibility for the need to build a serious national cultural school, which served as a voluminous critical journalistic and scientific-pedagogical activity.
Barvinsky, as one of the central figures of Galician musical culture of the first half of the twentieth century, reveals an original and unique synthesis of the tendencies of numerous artistic and aesthetic directions of the day. However, the optic ideological axis and active romanticism that shape the composer's stylistic dominance, vital conceptualism in the artistic modeling of the artist's world, make V. Barvinsky one of the brightest representatives of Vitaism.

References

Барвінський В. В обороні доброго імени нашої музичної культури. Новийчас. 1934. № 63 – 64. 21-22.03

Барвінський В. Враження з побуту на Україні. З музично-письменницької спадщини: Дослідження, публіцистика, листи. Дрогобич: Коло, 2004. С. 10 – 104.

Барвінський В. Огляд української музики. Історія української культури. Київ: Либідь, 1994. С. 621 – 648.

Вдовиченко Г. Філософсько-культурологічні засновки осмислення феномену людського буття діячами українського відродження 20-х років ХХ ст.: автореф. дис... канд. філософських наук: 09.00.05. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка, 2001.19 с.

Граб О. Літературно-мистецьке життя Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття у контексті трансформації національної свідомості: автореф. дис ... канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Київ: ДАКККМ. 2005. 18 с.

Джулай Г. Музична ментальність: соціально-філософський аналіз: автореф. дис. ... канд. філософських наук: 09.00.03. Одеса: ПДПУ ім. К. Ушинського. 2003. 20 с.

Дувірак Д. СУПроМ в контексті епохи. Союз українських Професійних Музик у Львові. Матеріали і документи. Львів: Сполом, 1997. С.7-15.

Кавун Л. Концепція людини і світу в літературі "романтики вітаїзму". Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. 2003. Вип. 49. С. 86-91.

Кавун Л.І. "Романтика вітаїзму" як світобачення. Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. Київ: Знання України. Вип. 8: Лінгвістика і літературознавство. 2003. С. 353-359.

Лавріненко Ю. Література вітаїзму. Розстріляне Відродження: Антологія 1917-1933 рр. Поезія – Проза – Драма - Есей. Paris: Kultura, 1959. С. 931-967.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. Київ: Либідь, 1999. 447 с.

Савченко З. "Романтика вітаїзму" (активний романтизм) в українській прозі першої половини ХХ століття: автореф. дис. ... канд. філол. наук.: спец. 10.01.01 Українська література. Київ: Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. 1999. 16 с.

Стельмащук Р. Нові напрямки і тенденції європейської музики в творчості українських галицьких композиторів першої половини 20 століття (до 1939 року). Союз українських Професійних Музик у Львові. Матеріали і документи. Львів: Сполом, 1997. С. 14-16.

Шерех Ю. Етюди про національне в літературі сучасності. Сучасність. 1993. №1. С. 76 – 85.

Янів В. Нариси до історії української етнопсихології / Упоряд. М. Шаповал. – 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: Знання, 2006. 341 с.

Published

2023-04-01