EVOLUTION OF WESTERN UKRAINIAN FOLK INSTRUMENTAL ENSEMBLES IN THE 20TH – EARLY 21ST CENTURIES
Keywords:
cultural changes, traditional instrumental music, folk instrumental ensemblesAbstract
In the article the author traces the changes that have taken place with traditional instrumental ensembles of Western Ukraine during the 20th – beginning of the 21st centuries. Through this period the communicative capabilities of the environment increased rapidly, which significantly influenced the evolution of folk culture. The basis of the traditional ensembles of Western Ukrainian was the violin, to which was added, depending on the regions, a drum (tambourine), cymbals, bass, and a pipe instrument. Under the influence of various factors (interaction with representatives of other ethnographic regions or national minorities, writing culture, stage performances, remote communication, etc.), the instruments, repertoire, manner of performing, etc. in folk bands changed. During the 20th century the traditional instruments of ensembles were supplemented by others (clarinet, accordion, button accordion, trumpet, saxophone, trombone, etc.). Also, existing instruments were modified in some places (for example, the Hutsuls replaced small cymbals with large ones), or completely new ensembles were introduced to accompany traditional rituals or entertainments (brass bands or a variety of other popular ensembles). The repertoire of traditional ensembles is nowadays constantly replenished not only by the works of the local area in which musicians have an opportunity to perform, but also by the new-fangled samples of popular music. Under the influence of the written tradition, the manner of performing ensemble music is somewhat simplified. Currently, in most regions of Western Ukraine there is a setback and decline of the folk-instrumental ensemble tradition, with the exception of the Hutsul region (where young musicians still adopt this tradition orally) and partly Pokuttia, Zakarpattia, Podillia, Bukovyna, and Bessarabia, where for some occasions sometimes "live" music of traditional or somewhat modified instruments is invited).
References
Бут О. Втора як механізм творення ансамблевих форм української традиційної інструментальної музики : кваліф. роб. маґ. мист. Київ, 2001. 80 с.
Водяний Б. О. Народна інструментальна музика Західного Поділля: проблема еволюції традиційних форм музикування : дис. канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Київ, 1994.
Гошовский В. Ассимиляция в музыкальном фольклоре. У истоков народной музыки славян: oчерки по музикальному славяноведению. Москва : Сов. композитор, 1971. С. 210–260.
Гуменюк А. Українські народні музичні інструменти, інструментальні ансамблі та оркестри. Київ, 1959.55 с.
Гуменюк А. Українські народнi музичнi інструменти. Київ : Наукова думка, 1967. 244 c.
Дрозда П. Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавства. Студії мистецтвознавчі. Київ : ІМФЕ НАН України, 2009. № 2(26). С. 68–72.
Котюк Б. Музиканти весільних капел космацької традиції. Друга конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) земель. Львів, 1991. С. 28–39.
Лысенко М.В. Пути формирования и развития инструментальных ансамблей и оркестров народних инструментов на Украине : дис. канд. иск. : в 2 ч.Ленинград, 1975.
Луканюк Б. Курс лекцій з музичного фольклору / Підгот. Л. Добрянської. Львів : ЛНМА ім. М. Лисенка, 301 с. (Препринт. ЛНМА ім. М. Лисенка).
Луканюк Б. Питання методики географічного етномузикознавства й етнографічне регіонування західноукраїнських земель. Перша конференція дослідників народної музики західноукраїнських земель (Львів, 22-24 березня 1990 р.). Львів, 1990. – С. 6–8.
Мациевская В. И. Исполнительское искусство гуцульских скрипачей : дис. канд. иск. : 17.00.02. Санкт-Петербург, 2003. 252 с.
Мациевский И. Жизнь вслед за смертью: музыкальная традиция после слома. Вопросы инструментоведения: Вып. 4. Санкт-Петербург: РИИИ, 2000. С. 132–134.
Мацієвський І. „Троїста музика‖ (до питання про традиційні інструментальні ансамблі). Ігри й співголосся. Контонація: музикологічні розвідки. Тернопіль, 2002. С. 95–111.
Нолл В. Інструментальні музичні спеціалісти Східної Європи до колективізації: eкономічні норми в контексті селянського суспільства. Родовід, 1995. №11. С. 26–42.
Павлів Я. Гуцульський скрипаль Іван Сокóлюк – репрезентант традиційної музики села Брустури (творчий портрет народного музиканта). Десята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель (Львів, 21–23 квітня 2017 року). Львів: ЛНМА ім. М. Лисенка, 2017. С. 269–280.
Федун И. К проблеме изучения традиционного ансамблевого инструментального исполнительства. Вопросы инструментоведения: сб. реф.: вып. 4.Санкт-Петербург : РИИИ, 2000. С. 170–172.
Федун І. Деякі паралелі в традиційній інструментальній музиці Західного Полісся (Україна) і Литви. Фольклористичні візії (учні – вчителеві І.В.Мацієвському з нагоди 60-річчя): зб. ст. і матер. Тернопіль : Астон, 2001. С. 53–64.
Федун І. Традиційна інструментальна капела К. Воробця на Бойківщині. Традиційна народна музична культура Бойківщини. Львів : ТзОВ ―Камула‖, 2003. С. 74–86.
Федун І. Традиційні інструментальні капели с. Сенечів на Бойківщині. Традиційна народна музична культура Бойківщини: Зб. стат. і матер. Львів, 1996. С. 25–27.
Хай М. Музика Бойківщини. Київ : Родовід, 2002.304 с.
Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція). Київ – Дрогобич : Коло, 2007.544 с.
Хоткевич Г. Музичні інструменти українського народу : друга ред. Харків: Видавець Савчук О. О., 2013. 512 с.
Шостак В. Типи народних інструментальних ансамблів Закарпаття (постановка питання). Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею: Вип. 4. Ужгород, 2000. С. 108–115.
Яремко Б. Етноінструментознавство : навчальний посібник. Рівне: РДГУ, 2003.188 с.
Ярмола В. Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся. Львів: СПОЛОМ, 2014.234 с.
Dadak-Kozicka J. K. Folklor sztuką życia: u źródel antropologii muzyki. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1996. 343 s.
Dahlig P. Tradycje muzyczne a ich przemiany: między kulturą ludową, popularną I elitarną Polski międzywojennej. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1998. 689 s.
Żerańska-Kominek S. Muzyka w kulturze: Wprowadzenie do etnomuzykologii. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 1995.228 s.
Merriam A. P. The Anthropology of Music. Evanston: Northwestern University Press, 1964. 358 p.
Nettl B. Theory and Method in Ethnomusicology. New York: The Free Press of Glencoe, 1964. 306 p.
Savage Patrick E., Brown Steven. Toward a New Comparative Musicology. Analytical Approach to World Music. 2.2. (2013). P. 148–197. URL:https://www.researchgate.net/publication/283088191_Toward_a_new_comparative_musicology 32. Savage Patrick E. Cultural Evolution of Music.Palgrave Communications: Humanities Social Sciences. 2019. URL: https://www.nature.com/articles/s41599-019-0221-1