THE INFLUENCE OF THE GERMAN MUSICAL-THEORETICAL TREATISES ON THE CREATION OF THE UKRAINIAN FIVE-LINE NOTATION

Authors

  • Nataliya Syrotynska

Keywords:

Lviv Brotherhood, five-line notations, theoretical treatises, German influence, Andreas Ornitoparch-Vogelzand, Johann Spangenberg

Abstract

The article considers the preconditions for the creation of the Ukrainian five-line notation, which replaced the medieval neumatic notation and it’s important role in the initiation and development of the polyphonic singing in the liturgical rite of the Ukrainian Orthodox Church. Considered the an important role of the Lviv Brotherhood (XVI) and Western European polyphony in this process. The article highlights aspects the historical perspective of the socio-cultural relations between Lviv and Germany and determined the key role of the German theoretical treatises. The purpose of the article is to try to outline the significance of the German theoretical treatises in the creation of the Ukrainian five-line notation in Lviv at the end of the 16th century. The research methodology consists in the application of historical, culturological and theoretical-analytical methods. This allowed us to trace and determine the place of the German culture in the Lviv’s socio-cultural environment and the reform of musical art. The creation of the Ukrainian type of five-line writing was caused by the introduction of the polyphonic practice of liturgical singing in the rite of the Ukrainian Orthodox Church in the last quarter of the 16th century. This was due to the activity of the Lviv Brotherhood, which achieved the official recognition of polyphony. This fact is evidenced by the official letter of the Patriarch of Alexandria Meletius Pigas. In the same time, when a linear notation was created, there many wellknown European theoretical treatises are register in the library of the Lviv’s Brotherhood and private book collections of the elders of the Lviv’s Brotherhood. These treatises were created by German musical theorists. Therefore, we can establish their great importance in the creation of the Ukrainian five-line notation in the environment of the Lviv’s Brotherhood.

References

Александрович В. Мистецтво княжої доби. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 93–98.

Войтович Л. Тевтонський Орден у політиці Галицько-Волинського князівства. Український історичний журнал. Львів, 2010. № 6. С 4–17.

Войтович Л. Торгівля, ремесло, рільництво. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 87–93.

Ісаєвич Я. Етноси, мови і релігії. Адміністративний устрій. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 77–87.

Ісаєвич Я. Передмова. З історії дослідження Львова. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 7–30.

Ісаєвич Я. Успенське братство. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. Т. 1: 1256‒1772. С. 141-148.

Крип’якевич о. П. Артистична форма Псалма 118. Калофонія. Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. Львів: Видавництво УКУ, 2002. Ч. 1. С. 283–296.

Ждан М. Романовичі і Німецький Хрестоносний орден. Український історик. Нью-Йорк, 1973. № 3–4. C. 54–68.

Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до Музичної Академії у Львові: в 2-х т. Том І. Від доби міських музикантів до Консерваторії [поч. XV ст. – до 1939 р.]. Львів: Сполом, 2003. 287 c.

Матузова В. Тевтонський орден у зовнішній політиці князя Данила Галицького. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. Чернівці, 1998. Т. 1. С. 50–57.

Цалай-Якименко О. Київська нотація як релятивна система. Українське музикознавство. Київ: Музична Україна, 1974. Вип. 9. С. 197–225.

Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть. Каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів: Місіонер, 1996. 624 с.

Ясіновський Ю. Музика давнього Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 209–213.

Bonnie J. Blackburn. Music theory and musical thinking after 1450. Music as concept and practice in the late middle ages. The New Oxford history of Music. Oxford, 2001. Vol. III. Part. 1. P. 301–342.

Das Lemberger Irmologion. Die älteste liturgische Musikhandschrift mit Fünfiniennotation aus dem Ende des 16. Jahrhuderts. Herausgegeben und eingeleitet von Jurij Jasinovs'kyj, Übertragen und kommeniert Carolina Lutzka. Köln-Weimar-Wien, 2008. S. ХХІІІ.

Jasinowśkyj J. Znaczenie eparchii przemyskiej w rozwoju ukraińskiej muzyki cerkiewnej. Polska – Ukraina: 1000 lat sąsiedstwa. T. 2: Studia z dziejów chrześcijaństwa na pograniczu kulturowym i etnicznym. Przemyśl, 1994. S. 405.

Kijanowska-Kaminska L., Syrotynska N. Wplyw Ślązaków na kształtowanie kulturowo-społecznego oblicza Lwowa w okresie od XIV–XVII wieku. Tradycje sląskiej kultury muzycznej. Wrocław, 2017. Tom XIV. Część 1. S. 255–268.

Papée F. Historia miasta Lwowa w zarysie. Lwów, Warszawa, 1924. http://www.lwow.com.pl/historia/papee.html

Skoczek J. Stosunki kulturalne Śląska ze Lwowem w wiekach średnich. Katowice-Warszawa, 1937. 40 s.

Andreas Ornitoparchus-Vogelsand. Musice activаe micrologus (1519). URL: https://books.google.com.ua/books?id=Lgl7-iKHwxUC&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22Andreas+Ornithoparchus%22

&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjS8ImEjo7rAhXos4sKHcslBTEQ6AEwBnoECAgQAg#v=onepage&q&f=false

Guido d'Arezzo. Micrologus id est brevis sermo in musica (бл. 1026). URL: https://manuscrits-france-angleterre.org/view3if/pl/ark:/81055/vdc_100059055158.0x000001/f10

Johann Spangenberg. Questiones musiqae in usum scholae Northusianae, oder wie man die Jugend leichtlich und recht im Singen unterweisen soll (1542).URL: https://www.dilibri.de/stbtrdfg/content/titleinfo/816371?lang=en

Published

2023-03-31