AT THE BEGINNING OF THE STAR JOURNEY: TOUCHES TO THE PORTRAIT OF CONDUCTOR ARTUR RODZINSKY

Authors

  • Ferendovych Maryana

Keywords:

A. Rodzinsky, Lviv, conductor, orchestra, conductor art, creative portrait

Abstract

The article is dedicated to the figure of the prominent conductor Artur Rodzinsky, who began his brilliant career in Lviv. The research methodology involves the use of historical, biographical, comparative and analytical methods. The scientific novelty is that the author first considers the early life of the artist. A. Rodzinsky's stellar journey is indicative in view of the grounds that made up the City (Grand) Theatre in Lviv in the first third of the XX century. It’s stage contributed to the creative development, the formation of professional qualities and artistic ideals among a number of Galician conductors, including many Lviv citizens. The model of A. Rodzinsky's success is based on the orientations of continuous improvement, which were laid under the influence of his father's authority, a powerful aura of Lviv, rich in cultural traditions, remarkable individuals - outstanding figures in the music and educational sphere of Lviv and Vienna, the touring and musical and theatrical life of the region. The analysis of the early (Lviv) period gives grounds for claiming that the conductor has a positive image. It is possible to distinguish such components as energy, initiative, temperament, high self-mastery, education, musicality, accuracy, diligence, efficiency, organizational skills, speed and efficiency. It should be noted that the mentioned professionally important qualities of A. Rodzinsky do not contradict the characteristics of the artist in the years of his creative maturity. On the contrary, they are only supplemented by signs of intensity, endurance, experience, efficiency, productivity in the creative process. Instead, the psychological portrait of the conductor-performer is outlined by new features that have emerged in the form of extreme radicalization of communicative functions. In the late 1930's, A. Rodzynsky's reputation as a conductor-dictator became entrenched, which, in our view, fundamentally differentiates the specifics of his personality in the early (Lviv) and late (American) stages.

References

Лошков Ю. І. Диригентське оркестрове виконавство США. Культура України: зб. наук. праць. Харків, 2014. Вип. 45. С. 226–233.

Мазепа Л. Диригенти львівської оперної сцени. Musica Galiciana. Rzeszów, 2003. T. 7. С. 64–77.

Мухіна Л. Творчість І. Н. Стешенка у контексті розвитку світового оперного мистецтва першої половини XX ст. Народознавчі зошити. Львів,

№ 6 (150). С. 1583–1590.

Садова Л. І. Виконавсько-методичні засади фортепіанної школи Вілема Курца як джерело розвитку львівської піаністики: автореф. дис… канд.

мистецтвознав.: 17.00.03. Львів, 2007. 20 с.

Современные дирижеры / сост. Л. Григорьев и Я. Платек. Москва: Советский композитор, 1969. С. 220–222.

Федчун Т. Історичні умови концертування західноукраїнських піаністів за межами регіону і на теренах зарубіжжя у XIX–XX ст. Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової. Одеса: «Астропринт», 2017. Вип. 25. С. 279–293.

Ap. «Ernani», opera Verdiego. Chwila. 1919. № 188. 22 lip. S. 3.

Ap. Z Opery. Gazeta muzyczna. 1919. № 21–22. 15 sierp. S. 157.

Błaszczyk L. T. Żydzi w kulturze muzycznej ziem polskich w XIX i XX wieku: słownik biograficzny. Warszawa: Stowarzyszenie Żydowski Instytut Historyczny w Polsce, 2014. S. 207.

Chojnowski A. Polski epizod «rewolucji kulturalnej» w Chinach. Zapiski ambasadora Witolda Rodzińskiego. Dzieje Najnowsze: Kwartalnik poświęcony

historii XX wieku. Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2014. R. XLVI. Z. 4. S. 131–153.

Duda K. Kubisz A. Losy doktora Ryszarda Rodzińskiego (1890–1938) i jego rodziny. Anestezjologia Intensywna Terapia. 2002. № 1. URL:

https://www.czytelniamedyczna.pl/50,losy-doktora-ryszarda-rodzin

Komorowska M. Jak upadła opera lwowska (1919–1933). Teatr Polski we Lwowie. Studia i materiały do dziejów teatru Polskiego / pod. red. L. Kuchtówny. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1997. T. 25 (37). S. 180–198.

Mankurt A. Їх варто пам’ятати. Артур Родзінський. Zaxid.net. 2009. 3 лип. URL:https://zaxid.net/yih_varto_pamyatati_artur_rodzinskiy_n108112

Neuhauser F. Ruch muzyczny we Lwowie. Gazeta muzyczna. 1920. № 11 i

marzec. S. 90–91.

Neuhauser F. Z muzyki. Gazeta Lwowska. 1919. № 167. 20 lip. S.6.

Neuhauser F. Z muzyki. Gazeta Lwowska. 1920. № 39.18 lut. S. 5.

Plohn A. Z opery. Chwila. 1920. № 392. 16 lut. S. 5.

Steinberg M. Rodziński, Artur. The New Grove Dictionary of Music and Musicians / edition by Stanley Sadie. London: Macmillan Publishers Limited,

T. 16. P. 96.

Stromenger K. Artur Rodziński. Rzeczpospolita. 1946. № 199. 21 i 22 lip. S. 5.

Published

2023-03-27