МУЗИКА ЯК ОБРАЗ СУСПІЛЬНИХ УПОДОБАНЬ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА СХІДНІЙ ЄВРОПІ В СЕРЕДОВИЩІ МОЛОДІЖНИХ СМАКІВ В ПОЛЬЩІ, НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ
Ключові слова:
Кшиштоф Пендерецький, Євген Станкович, Арнольд Шенберг, міжкультурна музична освіта, педагогіка пам’яті, релігійна музикаАнотація
У статті розглядаються три видатні музичні твори - «Польський реквієм» для 4 сольних голосів, змішаного хору та симфонічного оркестру Кшиштофа Пендерецького, «Панахида за померлими з голоду» для солістів, двох змішаних хорів, читця і симфонічного оркестру Євгена Станковича, а також «Уцілілий з Варшави» ор. 46 для читця, чоловічого хору та оркестру Арнольда Шенберга. Ці твори ілюстпрують ідею композиторського синтезу, презентують програму важливої, дуже трагічної долі, що спіткала країни Центральної та Східної Європи — Польщу, Німеччину та Україну. З цієї причини автор дослідження вважає за необхідне включити ці опуси до переліку обов’язкових у шкільні ймузичній навчальній програмі як певний міжкультурний проект, що мав би на меті підготувати молодь до діалогу та зустрічей. Стаття містить два розділи. У першому з них міститься аналіз образного змісту музичних творів у їх взаєминах та відмінностях, а також у ставленні до мови художнього висловлювання - подібності тем, сформульованих як символічна та наративна програма, а також у згадках про релігію та розуміння сакральної сфери. У другому автор статті висловлює свої міркування з приводу педагогічних здобутків, які можливі в процесі вивчення даних творів в контексті музично-освітнього процесу. Ознайомлення з пропонованими творами може сприяти формуванню художньо-орієнтованої міжкультурної освіти, що досягається створеннямхудожньої діяльності, досяжної для молоді, натхненниками художньо-орієнтованої міжкультурної освіти. З-поміж інших виокремлюємо такі дидактичні та освітні концепції: а) музика, що виховує, стимулюючи культурну пам’ять; б) релігійна музика в контексті «педагогіки пам'яті»; в) музика мучеництва в міжкультурній освітній програмі в процесі діалогу та асиміляції.
Посилання
Adorno, Theodor W. (1956). Dissonanzen. Musik in der verwalteten Welt, wyd. 1, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen . 125 s.
Adorno, Theodor W. (1970). Erziehung nach Auschwitz // Erziehung zur Mündigkeit, Vorträge und Gespräche mit Hellmuth Becker 1959–1969. Herausgegeben von Gerd Kadelbach. Frankfurt am Main, S. 92–109. http://www.erinnern.at/bundeslaender/oesterreich/e_bibliothek/gedenkstatten/ Adorno%2C%20 Erziehung%20nach%20Auschwitz.pdf, (dostęp: 01.10.2018).
Chaciński, Jarosław (2014). Autorská koncepce hudebního mezikulturního vzdělávacího programu // Teorie a praxe hudební výchovy III. Sbornik přispevků z konference studentů doktorandských a magisterských studií a pedagogů hudebního vzdělávání zemí V4 v roce 2013 v Praze. Praha – Universita Karlova. S. 42-49.
Хачінські, Ярослав (2013). Духовна культура як сфера упровадження цінностей у музиці (Теоретичні засади освітньої програми "Чотири музичні культури". Kultura duchowa człowieka jako sfera odkrywania i przeżywania wartości w muzyce – z teoretycznych założeń programu edukacyjnego „Czterech kultur muzycznych” // Вісник Луганского національного университетy імені Тараса Шевченкa. Луганск. № 17 (276). Вересень. С. 234-242.
Chaciński, Jarosław (2016). Etos i gra w „Ogólnym wychowaniu muzycznym” Eber-harda Preussnera na tle niektórych nurtów filozoficznych i pedagogicznych // Transdyscyplinarne Studia o Kulturze (i) Edukacji, 11. S. 409-432.
Chaciński, Jarosław (2012). Intercultural Teaching of Music at School as a Form of Dialogue and Meeting Youth from Neighbouring Countries: Poland, Germany and Ukraine // Teaching and Learning Processes (red.) G. Konkol, R. Nieczyporowski, Gdańsk. S. 99-112.
Chaciński, Jarosław (2012). Interkulturelle Musikpädagogik in Ost- und Mitteleuropa– ein Bericht über das eigene, vergleichende Forschungsprojekt in Polen, Ukraine und Deutschland // Musica viva in schola XXIII. Brno 2012, Red. Petr Hala. S.112-130.
Chaciński, Jarosław (2016). Kulturowa tożsamość pedagogiki muzyki i jej edukacyjne konsekwencje – pomiędzy tradycją, filozofii kultury a pragmatyzmem i konstruktywizmem // Ontologia pedagogiki muzyki europejskie systemy edukacji muzyki, (red.) Andrzej Michalski, Gdańsk. S. 73-94.
Chaciński, Jarosław (2013). Wyniki badań testu sprawdzającego osiągnięcia słuchowe oraz wiedzę uczniów z zakresu kultur muzycznych – polskiej, niemieckiej, żydowskiej i niemieckiej // Актуальні питання мистецької освіти та виховання. Збірник наукових праць Вип. 1 (1). Sumy 2013. S.165–174.
Chlopicka, Regina (2013). Muzyka sakralna na chór a cappella Krzysztofa Pendereckiego // „Pro Musica Sacra” 11. S. 135-150.
Chłopicka, Regina (2014). W kręgu sacrum i profanum – twórczość Krzysztofa Pendereckiego // Profesor Krzysztof Penderecki, Doktor Honoris Causa Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, Lublin. https://www.kul.pl/files/075/rozmaitosci/dhc_penderecki_okolicznolciowe_wydawnictwo.pdf (dostęp: 01.12.2018)
Eckstaedt, Aaron (2004). Entwurf einer Unterrichtsstunde im Fach Musik. Berlin. S.8 http://www.aaroneckstaedt.de/LeSchoenbergEntwurf.pdf (dostęp: 01.10.2018).
Erll, Astrid (2003). Kollektives Gedächtnis und Erinnerungskulturen // Konzepte der Kulturwissenschaften Theoretische Grundlagen -
Ansätze – Perspektiven. Red. Ansgar Nünning. Vera Nünning. Springer-Verlag Berlin Heidelberg. S. 109-136.
Gryglewicz, Ks. Feliks (1974). Problemy miłości w Nowym Testamencie // „Ruch Biblijny i Liturgiczny”, Wol. 27, Nr 4. S. 257-265.
Kade, Jochen (2004). Erinnerung und Pädagogik. Darstellungsformen in der Holocaust im Spielfilm // Schule und Nationalsozialismus: Anspruch und Grenzen des Geschichtsunterrichts. Red. Wolfgang Meseth, Matthias Proske, Frank-Olaf Radtke, Campus Verlag. Frankfurt/New York. S. 65-91.
Kłoczowski, Jan Andrzej (1987). Paul Tillich – teolog „troski ostatecznej” // Paul Tillich, Dynamika wiary, tłum. A. Szostkiewicz, Poznań. S. 7-29.
Маркушевський, Павло (2008). Рецензії та огляди — Панахида за померлими з голоду Євгена Станковича // Наше слово. 20.11.2008.
http://www.nasze-slowo.pl/panahida-za-pomerlimi-z-golodu-yevgena (dostęp: 01.10.2018)
Moller, Sabine (2010). Das kollektive Gedächtnis, w: Gedächtnis und Erinnerung. Ein interdisziplinäres Handbuch. red. Christian Gudehus, Ariane Eichenberg, Harald Welzer, Springer-Verlag Berlin Heidelberg 2010. S. 85-92.
Narvoiš, Olga (2011). Tożsamość narodowa a cechy Polaków mieszkających na Litwi // „Studia z Psychologii w KUL”, tom 17, red. O.Gorbaniuk, B. Kostrubiec-Wojtachnio, D. Musiał, M. Wiechetek, A. Błachnio, A. Przepiórka, Wyd. KUL. S. 81-108.
Sowińska-Fruhtrunk, Iwona. Doświadczenie Zagłady w "Ocalałym z Warszawy" op. 46 Arnolda Schönberga : geneza, dzieło, interpretacja // Kwartalnik Młodych Muzykologów UJ № 29 (2), S. 4-30.
Stankovych, Yevhen. Great complexity and great simplicity will always come along. https://day.kyiv.ua/en/article/culture/yevhen-stankovych-great-complexityand-great-simplicity-will-always-come-along, dostęp (12.02.2018).
Stroh, Wolfgang Martin. Der Beitrag der Musikpädagogik. Zur gegenwärtigen Situation der Holo-caustpädagogik. https://www.academia.edu/10818178/Holocaust2005 S.10 (dostęp: 01.10.2018).
Stroh, Wolfgang Martin, Universität Oldenburg, Crash-Kurs „Szenische Interpretation von Musik“ Bewährte Methoden des szenischen Spiels Im Musikunterricht http://www.musik-for.uni-oldenburg.de/szene/szspiel/reader.pdf (dostęp: 01.12.2018). S.11.
Szmyd, Jan (1998). Charakter narodowy i duchowość wspólnoty, Wydawnictwo Edukacyjne, Kraków. 146 s.
Tomaszewski, Mieczysław (2013). Penderecki między sacrum a profanum // „Pro Musica Sacra” 11. S.111-121.
Uhden, Pit (2013). Die Einflüsse Theodor W. Adornos in der Didaktik Michael Alts // Schriften online: Musikpädagogik – 2, HOCHSCHULE FÜR MUSIK UND THEATER “FELIX MENDELSSOHN BARTHOLDY” Leipzig S. 61. http://slub.qucosa.de/api/qucosa%3A4124/attachment/ATT-0/
(dostęp: 01.10.18).
Wöckinger, Marlene. „Erziehung nach Auschwitz“ heute. Gedenkstättenpädagogik und das Staatliche Museum Auschwitz-Birkenau // Historio Plus. Das E-Journal für Arbeiten von Studierenden des Fachbereichs Geschichte Universität Salzburg. S.164-195. http://www.historioplus.at/wp-content/uploads/2017/ 06/Woeckinger_Auschwitz_20170629.pdf (dostęp: 01.10.2018).