МУЗИКА ЯК ОБРАЗ СУСПІЛЬНИХ УПОДОБАНЬ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА СХІДНІЙ ЄВРОПІ В СЕРЕДОВИЩІ МОЛОДІЖНИХ СМАКІВ В ПОЛЬЩІ, НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглядаються три видатні музичні твори - «Польський реквієм» для 4 сольних голосів, змішаного хору та симфонічного оркестру Кшиштофа Пендерецького, «Панахида за померлими з голоду» для солістів, двох змішаних хорів, читця і симфонічного оркестру Євгена Станковича, а також «Уцілілий з Варшави» ор. 46 для читця, чоловічого хору та оркестру Арнольда Шенберга. Ці твори ілюстпрують ідею композиторського синтезу, презентують програму важливої, дуже трагічної долі, що спіткала країни Центральної та Східної Європи — Польщу, Німеччину та Україну. З цієї причини автор дослідження вважає за необхідне включити ці опуси до переліку обов’язкових у шкільні ймузичній навчальній програмі як певний міжкультурний проект, що мав би на меті підготувати молодь до діалогу та зустрічей. Стаття містить два розділи. У першому з них міститься аналіз образного змісту музичних творів у їх взаєминах та відмінностях, а також у ставленні до мови художнього висловлювання - подібності тем, сформульованих як символічна та наративна програма, а також у згадках про релігію та розуміння сакральної сфери. У другому автор статті висловлює свої міркування з приводу педагогічних здобутків, які можливі в процесі вивчення даних творів в контексті музично-освітнього процесу. Ознайомлення з пропонованими творами може сприяти формуванню художньо-орієнтованої міжкультурної освіти, що досягається створеннямхудожньої діяльності, досяжної для молоді, натхненниками художньо-орієнтованої міжкультурної освіти. З-поміж інших виокремлюємо такі дидактичні та освітні концепції: а) музика, що виховує, стимулюючи культурну пам’ять; б) релігійна музика в контексті «педагогіки пам'яті»; в) музика мучеництва в міжкультурній освітній програмі в процесі діалогу та асиміляції.