ПЕРЕКЛАДЕННЯ ОРКЕСТРОВИХ ТВОРІВ ДЛЯ БАЯНА НА ПРИКЛАДІ «УКРАЇНСЬКОЇ ФАНТАЗІЇ» ЯРОСЛАВА ОЛЕКСІВА
Ключові слова:
перекладення для баяна, оркестрові твори, фактура, темброва специфіка, модифікація, міховеденняАнотація
Запропонована стаття присвячена особливостям перекладення оркестрового твору для оркестру українських народних інструментів Ярослава Олексіва «Українська фантазія» для баяна. За останні десятиліття значно розширився арсенал оригінальних творів для баяна, однак вагоме місце серед виконавського репертуару все ж займає жанр перекладення творів з репертуару інших інструментів, ансамблів чи оркестрів. Оскільки перекладення оркестрового репертуару з урахуванням тембрових особливостей баяна поки що нестали предметом музикознавчих досліджень, постає завдання у висвітленні основних засад цього різновиду жанру. Комплексний аналіз перекладень та виконавсько-методичні рекомендації стають підґрунтям для глибокого розуміння ідейно-образного задуму, стильових особливостей та переосмислення тембрових трансформацій, відтак якості виконання самого твору. Перекладення для баяна творів з репертуару оркестру українських народних інструментів має сприятливі умови по багатьох параметрах, що продемонстровано на «Українській фантазії» Я. Олексіва. Темброва специфіка – наявність великої кількості різних інструментальних груп та тембрів в оркестрі вдало передається у баянному перекладенні завдяки ряду тембрових регістрів інструмента, розмаїтість яких дозволяє якнайповніше передати оркестровий колорит. Автор враховує незначну відмінність у звучанні правої та лівої клавіатур баяна та демонструє її у вигідному для перекладення застосуванні, створюючи ефект різнотембрового «діалогу». Прийоми міховедення на баяні повноцінно відтворюють динамічні градації оркестрового звучання, оскільки характерною рисою оркестру такого складу є камерність. Автор імітує прийоми звукоутворення та специфічні особливості різних оркестрових інструментів. Бандурний щипок, обертонове «відлуння» цимбал, сопілкове глісандо, скрипкове деташе та артикуляційну розмаїтість інструментального складу оркестру композитор передає за допомогою штрихової палітри. Досконалі конструктивні можливості баяна дозволяють вдало адаптувати багатопластову оркестрову фактуру. У баянних перекладеннях оркестрових творів максимально виразно передається епічність та поетика народного мелосу. Дана робота спрямована на глибше розуміння виконавцями змістовних та виражальних особливостей перекладених творів. Дослідження може стати поштовхом для перекладень та їх досліджень з репертуару камерного ансамблю для баяна, а також перекладень баянних творів для акордеона.
Посилання
Веприк А. Трактовка инструментов оркестра. Москва: Государственное музыкальное издательство, 1961. С. 21
Гуцал В. Інструментовка для оркестру українських народних інструментів. Київ: Музична Україна, 1988.
Давидов М. Теоретичні основи перекладення інструментальних творів для баяна. Київ: Музична Україна, 1977.
Давидов М. Київська академічна школа народно-інструментального мистецтва / Науковий вісник. Київ: НМАУ ім. П. Чайковського. 1998. Вип. 21. С.81-82
Карс А. История оркестровки. Москва: Музыка, 1990.
Коробецька С. Значення тембро-фактурного комплексу в утворенні оркестрового стилю (теорія та еволюція) // Теоретичні та практичні питання культурології. Мелітополь: Сана, 2005. Вип. 12. С.11-20.
Липс Ф. О переложениях и транскрипциях. Баян и баянисты / сост. Ю. Акимова. Москва: Советский композитор, 1977. Вып. 3. С. 86 - 108
Оберюхтін М. Виконання органних п'єс Й. С. Баха на баяні. Київ: Музична Україна, 1973.
Римский-Корсаков М. Основы оркестровки. ч.1. Москва: Лениниград, 1946.