ІНСТРУМЕНТУВАННЯ ЯК ЧИННИК ХУДОЖНЬОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ У КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ
Ключові слова:
інструментування, інтерпретація, композиція, тембр, «Іспанська рапсодія», М. РавельАнотація
У статті розглядається проблематика композиторської творчості та авторського перекладення власного твору та поставлена мета визначити інструментування як чинник художньої інтерпретації у композиторській творчості на прикладі фрагментів з двох авторських версій (фортепіанної та оркестрової) першої частини «Іспанської рапсодії» М. Равеля. Дослідження впроваджується в рамках функціонально-структурного методу для розгляду складових структурної організації фрагментів музичного твору, що вивчається в статті. Також застосовано філософсько-естетичний підхід, в рамках якого обґрунтовується теоретична частина статті, що визначає інтерпретаційну сутність інструментування. На ґрунті проведеної аналітичної роботи виводиться висновок, що інструментування як чинник художньої інтерпретації в композиторській творчості торкається всіх рівнів організації музичного матеріалу, впливаючи на зміст музичного твору. При цьому інструментування знаходиться у кореляції з іншими змістовними компонентами досліджуваних фрагментів й посилює їхні образні характеристики. Тематика статті може бути продовжена у розвідках спрямованих на подальше аналізування та порівняння двох версій «Іспанської рапсодії» М. Равеля у контексті композиторської інтерпретації, взаємодії тембру та фактури, інтерпретаційного потенціалу інструментування. Також, можливо спрямувати вектори наступних публікацій на прицільне аналізування мелодики, ритміки та ладогармонії цього музичного твору та їхнє вираження у інструментуванні. Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі в курсах інструментування, аналізу музичних творів, інтерпретології, історії музики та індивідуальних заняттях студентів кафедри композиції та інструментування з фаху. В даній статті вперше проаналізовано фрагменти з двох авторських версій першої частини «Іспанської рапсодії» М. Равеля в контексті інтерпретаційного потенціалу інструментування. Запропонований новий підхід до аналізу твору, спрямований на детальний розгляд окремих змістовних компонентів твору та їх комплексної реалізації у тембровому втіленні.
Посилання
Банщиков Г. Законы функциональной инструментовки: учебник. СПб. : Композитор, 2003. 236 с.
Борисенко М. Жанр транскрипции в системе индивидуального композиторского стиля: автореф. дис. канд. искусствоведения / ХГИИ им. И. П. Котляревского. Х., 2005. 17 с.
Гуренко Е. Проблемы художественной интерпретации (философский анализ. Новосибирск.: Наука, 1982. 256 с.
Дейнега В. Оркестровка як різновид інтерпретації // Науковий вісник НМАУ. К., 2001. № 18. С. 133-142.
Денисов Э. Современная музика и проблемы эволюции композиторской техники. М.: Сов. комп., 1986. 207 с.
Жарков А. Тембровый синтаксис в аспекте взаимодействия культурных традиций // Київське музикознавство: Музикознавство у діалозі. Київ-Дюсельдорф, 2011. № 37. С. 49-64.
Жарков О. Художній переклад в музиці: проблеми і рішення: автореф. дис. ... канд. мистецтв. : 17.00.02 / НМАУ ім. П.І. Чайковського. К., 1994. 19 с.
Игнатченко Г. О динамических процессах музыкальной фактуры: автореф. дис. канд иск. К., 1984. 22 с.
Клебанов Д. Искусство инструментовки. К., 1972. 218 с.
Мартынов И. Морис Равель. Монография М.: Музыка, 1979. 375 с.
Москаленко В. Лекции по музыкальной интерпретации: учебное пособие. К. : 2012. 272 с.
Муха А. Процесс композиторского творчества (проблемы и пути исследования). К.: Муз. Україна, 1979. 272 с.
Римский-Корсаков Н. Основы оркестровки, т. 1. М.: Мос. гос. издат., 1943. 124 с.
Серебрянская А. Тембровое переинтонирование как проблема музыкознания // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Х.: ТОВ «С. А. М.», 2012, Вип. 34. С. 251-258.
Онеггер А. Я – композитор. М.: Музгиз, 1963. 216 с.
Тукова І. Трактовка звука як фактор формування техніки сучасної композиції // Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. К.: 2011. 1 (10). С. 72-79.
Фришман Д. «Испанская рапсодия» Равеля. – М.: Музыка, 1973. 82 с.
Хуторська А. Композиторська інтерпретація поетичного тексту як художній переклад (на прикладі камерно-вокальної музики): автореф. дис. ... канд. мистецтв. 17.00.03 – муз. Мистецтво. Харків, 2009. 17 с.
Цуккерман В. Тембр и фактура в оркестровке Римского-Корсакова // Музыкально-теоретические очерки и этюды. М., 1975.. № 2. С. 341-458.
Шнитке А. Беседы с Альфредом Шнитке. М.: РИК «Культура», 1994. 304 с.
Шнитке А. На пути к воплощению новой идеи // Проблемы традиций и новаторства в современной музыке. М., 1982. С. 104-107.