ВІДОБРАЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ У ДЖЕРЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛАХ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Внаслідок усвідомлення вагомої ролі духовно-культурних явищ у розвитку української культури, сучасне суспільство виявляє особливе зацікавлення історичним контекстом становлення сакрального мистецтва. Тож особливої актуальності набуває процес дослідження церковного співу на основі достовірної інформації, зафіксованої у галицькій періодиці від часу появи перших публікацій на цю тему і до початку Другої світової війни, що й стало основою написання статті. Вибір методологічних принципів зумовлений специфікою провадженого дослідження, зокрема, докладним накопиченням матеріалів з подальшим їх осмисленям і відбором. Відзначено історико-культурологічні, мистецтвознавчі, богословські та навчально-методичні матеріали, що зустрічаються в тогочасній періодиці, збереженій у відділі україніки, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар’яна та Іванни Коців ЛННБУ ім. В. Стефаника, а також у Державному архіві Тернопільської області. Використання порівняльного та культурологічного методів сприяли висвітленню історично зумовлених особливостей обрядового та церковно-музичного життя Галичини кінця ХІХ − першої половини ХХ століття в умовах експансії провладних структур. Завдяки функціональному підходу окреслена проблематика співіснування конфесій, соціальних умов розвитку греко-католицької церкви, становища дяко-регентської освіти і видавничої діяльності, ролі персоналій у практиці церковного співу. На цій основі досягнуто цілісної оцінки духовно-хорового виконавства та суспільного контексту церковного співу як формиреалізації літургійного мистецтва Східного обряду в Галичині кінця ХІХ - першої половини ХХ століття. Джерельні матеріали виявили активізацію суспільної думки у тогочасній пресі, засвідчили знакову роль Української Церкви у формуванні національного самоусвідомлення та в домінуванні духовного чинника усвітогляді та побуті галичан.