НАЦІОНАЛЬНА ПРИРОДА ВІТАЇЗМУ І ВАСИЛЬ БАРВІНСЬКИЙ

Анотація

У статті висвітлюється проблема одного з вимірів національного модернізму першої половини 20 ст. – вітаїзму, який проявився не лише у літературі, а й інших видах мистецтва, зокрема, музиці. Синтетична природа вітаїзму, платформа якого була окреслена М. Хвильовим, відповідала тогочасним естетичним запитам розбудови нової української культури і виявилася суголосною багатьом її представникам. Активно кореспондуючи з митцями Наддніпрянської України, сповідуючи ідеї соборності та єдності українства, В. Барвінський виявив яскраві вітаїстичні тенденції у своїй творчості.
Націєтворча ідея збирає і поглинає всі життєві процеси митця, виявляючи глибокі ментальні корені як основи вітаїзму – сердечної одухотвореності життям. Злиття етногенетичного первня (через інтенсивний фольклоризм) з історичною традицією (широкої національної та європейської часової перспективи) відбувається у композитора під знаменником кордоцентричного ліричного начала. Численні вектори нео- (бароко, класицизм, романтизм) як одна з центробіжних осей стилю В.Барвінського, відкриває новий виток бачення і оновлення традиції. Поряд зі світлими життєствердними сторінками музики композитора, в ній присутній і відчутний трагізм, адже світло і темрява знаходяться в єдиному неподільному серці людини, яке несе відповідальність і за темні первні, схоплюючи антитетичність і суперечливість життя. Головним методом митця стає прагнення до синестетичного злиття у звуковій матерії гри, пластики, кольору, символу і руху (світлоритм). Концептуальне моделювання на основі такого синтезу дає неповторні українські картини власного поетичного образу світу. Раціо вітаїзму проявилося у високій освіченості та професіоналізмі митця, що покликали до відповідальності за потребу розбудови серйозної національної культурної школи, чому слугували об'ємна критично-публіцистична та науково-педагогічна діяльність.
В. Барвінський як одна з центральних постатей галицької музичної культури першої половини ХХ ст., виявляє оригінально-неповторний синтез тенденцій численних мистецько-естетичних напрямків доби. Однак, оптативна світоглядна вісь та вияви активного романтизму (за М. Хвильовим), що формують стильові домінанти творчості композитора, життєствердний концептуалізм у художньому моделюванні картини світу митця, дозволяють визначити В. Барвінського як одного з яскравих представників вітаїзму.