ЕВОЛЮЦІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ АНСАМБЛІВ У ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Автор(и)

  • Ірина Йосипівна Федун

Ключові слова:

зміни в культурі, традиційна інструментальна музика, народні інструментальні ансамблі

Анотація

У статті автор прослідковує зміни, що відбувалися із традиційними інструментальними ансамблями Західної України впродовж ХХ – поч. ХХІ ст. Саме в цей період стрімко зросли комунікативні можливості середовищ, що суттєво вплинуло і на еволюцію народної культури. Так, основою традиційного складу західноукраїнських інструментальних капел була скрипка, до котрої додавали, залежно від регіонів, ще барабан (бубон), цимбали, бас, сопілковий інструмент. Під впливом різноманітних факторів (спілкування із представниками інших етнографічних регіонів чи національних меншин, писемної культури, сценічного мистецтва, дистанційних засобів зв’язку і т. ін.) у народних капелах змінювалися як склад інструментів, так і репертуар, манера виконання тощо. Протягом ХХ ст. традиційний склад ансамблів доповнювався іншими інструментами (кларнет, гармошка, баян, акордеон, труба, саксофон, тромбон і т.п.). Також подекуди модифікували існуючі інструменти (наприклад, у гуцулів малі цимбали замінили на великі) або ж і цілковито вводили нові склади ансамблів для супроводу традиційних ритуалів чи забав (духові оркестри чи естрадні вокально-інструментальні ансамблі). Репертуар традиційних ансамблів постійно поповнюється не лише творами місцевостей, де доводиться грати музикантам, але й новомодними зразками популярної музики. Під впливом писемної традиції дещо спрощується й манера виконання ансамблевої музики. У даний час в більшості регіонів Західної України спостерігається регрес та занепад народноінструментальної ансамблевої традиції, за винятком Гуцульщини (де й досі молоді музиканти переймають цю традицію усним шляхом) та частково Покуття, Закарпаття, Поділля, Буковини та Бессарабії (тут переважно на весілля, а часами й до інших нагод ще іноді запрошують «живу» музику традиційного чи дещо модифікованого складу).

Посилання

Бут О. Втора як механізм творення ансамблевих форм української традиційної інструментальної музики : кваліф. роб. маґ. мист. Київ, 2001. 80 с.

Водяний Б. О. Народна інструментальна музика Західного Поділля: проблема еволюції традиційних форм музикування : дис. канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Київ, 1994.

Гошовский В. Ассимиляция в музыкальном фольклоре. У истоков народной музыки славян: oчерки по музикальному славяноведению. Москва : Сов. композитор, 1971. С. 210–260.

Гуменюк А. Українські народні музичні інструменти, інструментальні ансамблі та оркестри. Київ, 1959.55 с.

Гуменюк А. Українські народнi музичнi інструменти. Київ : Наукова думка, 1967. 244 c.

Дрозда П. Огляди, конкурси та фестивалі як вагомий чинник популяризації народноінструментального колективного виконавства. Студії мистецтвознавчі. Київ : ІМФЕ НАН України, 2009. № 2(26). С. 68–72.

Котюк Б. Музиканти весільних капел космацької традиції. Друга конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) земель. Львів, 1991. С. 28–39.

Лысенко М.В. Пути формирования и развития инструментальных ансамблей и оркестров народних инструментов на Украине : дис. канд. иск. : в 2 ч.Ленинград, 1975.

Луканюк Б. Курс лекцій з музичного фольклору / Підгот. Л. Добрянської. Львів : ЛНМА ім. М. Лисенка, 301 с. (Препринт. ЛНМА ім. М. Лисенка).

Луканюк Б. Питання методики географічного етномузикознавства й етнографічне регіонування західноукраїнських земель. Перша конференція дослідників народної музики західноукраїнських земель (Львів, 22-24 березня 1990 р.). Львів, 1990. – С. 6–8.

Мациевская В. И. Исполнительское искусство гуцульских скрипачей : дис. канд. иск. : 17.00.02. Санкт-Петербург, 2003. 252 с.

Мациевский И. Жизнь вслед за смертью: музыкальная традиция после слома. Вопросы инструментоведения: Вып. 4. Санкт-Петербург: РИИИ, 2000. С. 132–134.

Мацієвський І. „Троїста музика‖ (до питання про традиційні інструментальні ансамблі). Ігри й співголосся. Контонація: музикологічні розвідки. Тернопіль, 2002. С. 95–111.

Нолл В. Інструментальні музичні спеціалісти Східної Європи до колективізації: eкономічні норми в контексті селянського суспільства. Родовід, 1995. №11. С. 26–42.

Павлів Я. Гуцульський скрипаль Іван Сокóлюк – репрезентант традиційної музики села Брустури (творчий портрет народного музиканта). Десята конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель (Львів, 21–23 квітня 2017 року). Львів: ЛНМА ім. М. Лисенка, 2017. С. 269–280.

Федун И. К проблеме изучения традиционного ансамблевого инструментального исполнительства. Вопросы инструментоведения: сб. реф.: вып. 4.Санкт-Петербург : РИИИ, 2000. С. 170–172.

Федун І. Деякі паралелі в традиційній інструментальній музиці Західного Полісся (Україна) і Литви. Фольклористичні візії (учні – вчителеві І.В.Мацієвському з нагоди 60-річчя): зб. ст. і матер. Тернопіль : Астон, 2001. С. 53–64.

Федун І. Традиційна інструментальна капела К. Воробця на Бойківщині. Традиційна народна музична культура Бойківщини. Львів : ТзОВ ―Камула‖, 2003. С. 74–86.

Федун І. Традиційні інструментальні капели с. Сенечів на Бойківщині. Традиційна народна музична культура Бойківщини: Зб. стат. і матер. Львів, 1996. С. 25–27.

Хай М. Музика Бойківщини. Київ : Родовід, 2002.304 с.

Хай М. Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція). Київ – Дрогобич : Коло, 2007.544 с.

Хоткевич Г. Музичні інструменти українського народу : друга ред. Харків: Видавець Савчук О. О., 2013. 512 с.

Шостак В. Типи народних інструментальних ансамблів Закарпаття (постановка питання). Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею: Вип. 4. Ужгород, 2000. С. 108–115.

Яремко Б. Етноінструментознавство : навчальний посібник. Рівне: РДГУ, 2003.188 с.

Ярмола В. Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся. Львів: СПОЛОМ, 2014.234 с.

Dadak-Kozicka J. K. Folklor sztuką życia: u źródel antropologii muzyki. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1996. 343 s.

Dahlig P. Tradycje muzyczne a ich przemiany: między kulturą ludową, popularną I elitarną Polski międzywojennej. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1998. 689 s.

Żerańska-Kominek S. Muzyka w kulturze: Wprowadzenie do etnomuzykologii. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 1995.228 s.

Merriam A. P. The Anthropology of Music. Evanston: Northwestern University Press, 1964. 358 p.

Nettl B. Theory and Method in Ethnomusicology. New York: The Free Press of Glencoe, 1964. 306 p.

Savage Patrick E., Brown Steven. Toward a New Comparative Musicology. Analytical Approach to World Music. 2.2. (2013). P. 148–197. URL:https://www.researchgate.net/publication/283088191_Toward_a_new_comparative_musicology 32. Savage Patrick E. Cultural Evolution of Music.Palgrave Communications: Humanities Social Sciences. 2019. URL: https://www.nature.com/articles/s41599-019-0221-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-01