ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ВИМІРИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СХОДУ

Автор(и)

  • Жао Джін

Ключові слова:

глобалізація, глобалізаційні виміри, спільноти Сходу і Заходу, міжнародний культурний діалог, музичне мистецтво Китаю

Анотація

Статтю присвячено розгляду сучасного процесу глобалізації у площині культури і музичної культури зокрема, виділено явище «культурної глобалізації». Розглянуто взаємообумовленість процесів глобалізації і регіоналізації, спостережено відбування у багатьох східних країнах переосмислення цілей та розуміння спрямовувань до «наздоганяння західної модернізації». У взаєминах країн Сходу і Заходу спостережено досягнення рівноправного партнерства, у цьому виділено Китай – державу, що з багатьох показників перетворилась на одного зі світових лідерів. Зауважено, що у ряду східних країн через релігійні, культурні, духовні та психологічні особливості суспільства зустрічається небажання повністю реалізувати західну модель масового споживання. Спостережено, що у рамках глобалізаційних процесів сучасності міжнародний культурний діалог посилює взаєморозуміння між народами та надає можливості кращого пізнання власного національного обличчя; що взаємний культурний вплив перш за все відображається у галузі мистецтва, тобто – у тій сфері, яка здатна легко та швидко поєднувати досвід різних культур. Виявлено, що глобалізаційними вимірами розвитку музичної культури Сходу є зростання її взаємодії із Заходом, поступове зникнення колишньої концептуальної роз’єднаності спільнот Сходу і Заходу, заперечення європоцентричності світу, прагнення до об’єднання, спільності існування, а не протиставлення; відмінність культур Заходу (як підкреслення суверенітету творчої особистості і домінування її раціонального світосприйняття, свобода у творчих проявах) і Сходу (де виміром особистості є глибина переживань та уявлень щодо таємничих першооснов буття і розуміння самого себе). Підсумовано, що визначальні для тієї чи іншої цивілізації ознаки змінюються в залежності від того, що стає важливішим у кожен конкретний період історії. Таким чином, можемо говорити не про вестернізацію Сходу або орієнталізацію Заходу, але про їх взаємопроникнення. На шляху ж створення універсальної світової культури передбачається не стандартизація і тотальність, а зняття бар’єрів між прагнучими одна до одної культур Сходу і Заходу.

Посилання

Адорно Т. Философия новой музыки / Перевод с нем. Б. Скуратова. Москва: Логос, 2001. 352 с.

Бахтин М. Искусство и ответственность. Работы 1920-х годов. Киев: Next, 1994. 383 с.

Бек У. Что такое глобализация? Москва: Прогресс Традиция, 2001. 304 с.

Библер В. От наукоучения к логике культуры. Москва: Изд-во политической литературы, 1991. 410 с.

Богуцький Ю. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації». Київ: Генеза, 2005. 591 с.

Вернадский В. Философские мысли натуралиста. Москва: Наука, 1988. 519 с.

Гадамер Г. Актуальность прекрасного. Москва: Искусство, 1991. 366 с.

Кнабе Г. Русская античность. Москва, 2000. 235 с.

Конен В. Третий пласт: новые массовые жанры в музыке XX века. Москва: Музыка, 1994. 160 с.

Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. Пер. с франц. Н. А. Шматко. Москва: Институт экспериментальной социологии. Санкт-Петербург: Алетейя, 1998. 160 с.

Лотман Ю. Семиосфера. Санкт-Петербург: Искусство СПБ, 2000. 704 с.

Лу Сінь. Сила сатанинської поезії. Оповідання і розповіді. Пекін: Народне видавництво, 1967. 496 с. 13. Лян Цичао. Ліхунчан, або Політична історія Китаю за останні 40 років. Пекін, 1901. 274 с. 14. Мамардашвили М. К. Метафизика Арто. Как я понимаю философию. Москва: Прогресс, 1992. С. 375-377.

Рашковский Е.Б. Научное знание, институты науки и интеллигенция в странах Востока. Москва: Наука, 1990. 203 с. 16. Рікер П. Історія та істина. Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2001. 396 с.

Саид Э.В. Ориентализм. Западные концепции Востока. Санкт-Петербург, 2006. 328 с. 18. Судзуки Д. Т. Мистицизм: христианский и буддийский. Київ: София, 1996. 288 с.

Хайдеггер М. Бытие и время. Москва: Ad Marginem, 1997. 451 с.

Чхартишвили Г. Но нет Востока и Запада нет (О новом андрогине в мировой литературе). Иностранная литература. Москва, 1996. № 9. С. 24. 21. Levitt Theodore. Globalization of Markets. Harvard Business Review. New York, 1983. May. URL: https://marketing-course.ru/levitt-globalizaciya-marketin/ (Дата зверн. 18.01.19).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-01