ВПЛИВ НІМЕЦЬКИХ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИХ ТРАКТАТІВ НА СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ П’ЯТИЛІНІЙНОЇ НОТАЦІЇ
Ключові слова:
Львівське братство, п’ятилінійні нотація, теоретичні трактати, німецький вплив, Андреас Орнітопарх-Фогельзанд, Йоган ШпанґенберґАнотація
У статті розглянуто передумови створення української п’ятилінійної нотації, яка прийшла на зміну середньовічньому невменному нотопису. Визначено її вирішальне значення у впровадженні багатоголосого співу в літургійний обряд Української Церкви. Розглянуто значення у цьому процесі Львівського братства (XVI) і західноєвропейської поліфонії. Вивчено історичну перспективу соціокультурних зв’язків Львова та Німеччини та визначено ключову роль німецьких теоретичних трактатів. Метою статті є спроба окреслити значення німецьких теоретичних трактатів у створенні української п’ятилінійної нотації у Львові наприкінці XVI століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні історичного, культурологічного і теоретико-аналітичного методів. Це дозволило простежити і визначити місце німецької культури в соціокультурному середовищі Львова і реформуванні музичного мистецтва. Cтворення українського типу п’ятилінійного письма викликане впровадженням багатоголосої практики літургійного співу в обряд Української Церкви в останій чверті XVI століття. Це відбулося завдяки активності Львівського братства, що домоглося офіційного визнання багатоголосся. Цей факт засвідчує грамота Александрійського патріарха Мелетія Піґаса. В процесі створення лінійної нотації у реєстрі бібліотеки та приватних книгозбірень старшин Львівського братства зафіксовано знаходження відомих в Європі теоретичних трактатів, створених німецькими музичними теоретиками. Відтак можна припустити їх ключове значення у створенні українського лінійного нотопису в середовищі Львівського братства.
Посилання
Александрович В. Мистецтво княжої доби. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 93–98.
Войтович Л. Тевтонський Орден у політиці Галицько-Волинського князівства. Український історичний журнал. Львів, 2010. № 6. С 4–17.
Войтович Л. Торгівля, ремесло, рільництво. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 87–93.
Ісаєвич Я. Етноси, мови і релігії. Адміністративний устрій. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 77–87.
Ісаєвич Я. Передмова. З історії дослідження Львова. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 7–30.
Ісаєвич Я. Успенське братство. Історія Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. Т. 1: 1256‒1772. С. 141-148.
Крип’якевич о. П. Артистична форма Псалма 118. Калофонія. Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. Львів: Видавництво УКУ, 2002. Ч. 1. С. 283–296.
Ждан М. Романовичі і Німецький Хрестоносний орден. Український історик. Нью-Йорк, 1973. № 3–4. C. 54–68.
Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до Музичної Академії у Львові: в 2-х т. Том І. Від доби міських музикантів до Консерваторії [поч. XV ст. – до 1939 р.]. Львів: Сполом, 2003. 287 c.
Матузова В. Тевтонський орден у зовнішній політиці князя Данила Галицького. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнографії. Чернівці, 1998. Т. 1. С. 50–57.
Цалай-Якименко О. Київська нотація як релятивна система. Українське музикознавство. Київ: Музична Україна, 1974. Вип. 9. С. 197–225.
Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть. Каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів: Місіонер, 1996. 624 с.
Ясіновський Ю. Музика давнього Львова. У трьох томах. Т. 1: 1256–1771. Львів: Центр Європи, 2006. С. 209–213.
Bonnie J. Blackburn. Music theory and musical thinking after 1450. Music as concept and practice in the late middle ages. The New Oxford history of Music. Oxford, 2001. Vol. III. Part. 1. P. 301–342.
Das Lemberger Irmologion. Die älteste liturgische Musikhandschrift mit Fünfiniennotation aus dem Ende des 16. Jahrhuderts. Herausgegeben und eingeleitet von Jurij Jasinovs'kyj, Übertragen und kommeniert Carolina Lutzka. Köln-Weimar-Wien, 2008. S. ХХІІІ.
Jasinowśkyj J. Znaczenie eparchii przemyskiej w rozwoju ukraińskiej muzyki cerkiewnej. Polska – Ukraina: 1000 lat sąsiedstwa. T. 2: Studia z dziejów chrześcijaństwa na pograniczu kulturowym i etnicznym. Przemyśl, 1994. S. 405.
Kijanowska-Kaminska L., Syrotynska N. Wplyw Ślązaków na kształtowanie kulturowo-społecznego oblicza Lwowa w okresie od XIV–XVII wieku. Tradycje sląskiej kultury muzycznej. Wrocław, 2017. Tom XIV. Część 1. S. 255–268.
Papée F. Historia miasta Lwowa w zarysie. Lwów, Warszawa, 1924. http://www.lwow.com.pl/historia/papee.html
Skoczek J. Stosunki kulturalne Śląska ze Lwowem w wiekach średnich. Katowice-Warszawa, 1937. 40 s.
Andreas Ornitoparchus-Vogelsand. Musice activаe micrologus (1519). URL: https://books.google.com.ua/books?id=Lgl7-iKHwxUC&printsec=frontcover&dq=inauthor:%22Andreas+Ornithoparchus%22
&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjS8ImEjo7rAhXos4sKHcslBTEQ6AEwBnoECAgQAg#v=onepage&q&f=false
Guido d'Arezzo. Micrologus id est brevis sermo in musica (бл. 1026). URL: https://manuscrits-france-angleterre.org/view3if/pl/ark:/81055/vdc_100059055158.0x000001/f10
Johann Spangenberg. Questiones musiqae in usum scholae Northusianae, oder wie man die Jugend leichtlich und recht im Singen unterweisen soll (1542).URL: https://www.dilibri.de/stbtrdfg/content/titleinfo/816371?lang=en
