ТВОРЧІСТЬ СТАНІСЛАВА ЛЮДКЕВИЧА ПІД ЗНАКОМ УКРАЇНСЬКОГО ВІТАЇЗМУ

Анотація

У статті розглядається крізь призму одного з виявів українського модернізму першої третини ХХ ст. – вітаїзму - творчість С. Людкевича, в якій виявлено низку аналогічних ідейно-естетичних констант щодо платформи розбудови національного мистецтва, яка реалізувалася і в Галичині, зокрема, у творчості близького друга і соратника композитора – поета і драматурга Василя Пачовського (на його слова написані “Хор підземних ковалів”, вокально-симфонічні полотна “За Дорошенка”, “Присяга Батави”). Разом з ним Людкевич закладав основи товариств “Молода Україна” (1900) та “Молода Муза” (1906), написав музику до модернових п’єс“Зоряний вінець”, “Сонце руїни”, “Сфінкс Європи”, в яких дебютував знаменитий український вітаїст Лесь Курбас. В багатьох творах Людкевич задекларував оптимістичні життєствердні концепції, які закликають до перемоги у здобутті незалежності України. Це хори “Дайте руки, юні други”,“За тебе, Україно”, “Для України ми живем”, “Складаємо присягу”; кантати “Най пісня лунає!”, “Хай неволі тьма згасає”, “Хвалім цей день, брати”, “Квітчаймо наш храм”; вокально-симфонічні полотна “Україні”, “Наша дума, наша пісня”, “В хмарах сурми загриміли!”, “Останній бій”, оркестрові твори “Стрілецька рапсодія”, “Веснянки”, “Колядниця”, “Дніпро”, “Наше море”, “Мойсей”, а також музика для юнацько-спортивних товариств “Сокіл”, “Січ”, патріотичні пісні національно-визвольної боротьби, релігійні композиції. Левина частка цих творів і досі не виконана. Як мірило світоглядно-духовних засад, гносеологічні базові первні вітаїзму, що виявляються у забезпеченні життєздатності нації, незнищенності національного духу і волелюбності, життєспроможності героїв, поклонінні перед творчими силами і началами життя притаманні всім сферам багатогранної діяльності Людкевича: композиторській, науковій, педагогічній, фольклористичній, культурно-громадській.