МУЗИКА Й. С. БАХА У ДЖАЗОВИХ ТА ЕСТРАДНИХ ТРАНСКРИПЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0583-2025-54-09Ключові слова:
транскрипція, виконавська майстерність, сольне і ансамблеве виконавство, бароко, джаз, імпровізаційність, педагогічний репертуар, духові та ударні інструменти, струнно-смичкові інструменти, темброва семантикаАнотація
Досліджуються соціокультурні причини появи джазових та естрадних транскрипцій клавірних та органних композицій відомого німецького композитора та органіста доби Бароко Йоганна Себастьяна Баха (Johann Sebastian Bach) (1685–1750). Зазначено, що у добу романтизму фортепіанні транскрипції зробили органні твори Й. С. Баха доступними як для домашнього музикування, так і для концертних залів і великою мірою зумовили зростання інтересу до творчості німецького композитора. Зауважено, що музику епохи бароко і джаз зближує імпровізаційний підхід. Констатується значне зацікавлення джазових, рок- і поп-музикантів композиціями Й. С. Баха. Зазначено чотири види адаптації творів академічної музики до «легких популярних жанрів», запропоновані дослідником Г. Розінґом (Rösing), − аранжування, пародію, фрагментацію та «новоутворення», які часто поєднуються в межах однієї обробки. Транскрибуванням творів Й. С. Баха у ХХ–ХХІ ст. займались виконавці різних напрямів на різних інструментах. Моду «Грати Баха» («Play − Bach») під гаслом «Бах грав би це сьогодні так» започаткував французький піаніст Жак Лусьє (1934−2019), який записав платівку «Swingin’ Bach Guitar».Джазові та естрадні транскрипції музики німецького Кантора здійснили: піаніст Ч. Кореа, мультиінструменталіст К. Джарpет, скрипалі С. Ґрапеллі, Е. Саута, гітарист Дж. Рейнхарт, ансамбль «Swingle − Sisters», тріо «Play Bach» (Ж. Лусьє, К. Ґаррос та П. Мішло), виконавці на синтезаторі В. Карлос та A. Коззіна та ін. Серед відомих джазових обробок творів Й. С. Баха вато назвати «Bach Goes To Town» Б. Ґудмена, «Tribute To Bach & Parker» Л. Конітца, «Bach To Bach» Ж. Лусьє, «Get Of My Bach» Дж. Ширінґа, «Bach Panther» С. Делплейса. Транскрипції, обробки та аранжування творчого доробку мистця свідчать, як змінювалась його рецепція в різні історично-стильові періоди.
Посилання
Соланський С. Особливості фортепіанних транскрипцій творів Й.С. Баха. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Мистецтвознавство» / за ред. О. С. Смоляка. Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2012. № 3. С. 135−140. URL: http://catalog.library.tnpu.edu.ua/naukovi_zapusku/mistectvoznavstvo/Must_12_3.pdf
Donington R. A barokk zene előadásmódja. Budapest : Zeneműkiadó, 1978. 362 р.
Смудітс А. Моцарт у популярній музиці. Наукові збірки ЛДМА ім. М. В. Лисенка: Вольфґанґ Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя. Львів : СПОЛОМ, 2006. Вип. 13. С. 36.
Лозовський О. До питання про перетворення музичної «класики» в фортепіанному джазі другої половини ХХ століття. Музичне мистецтво. Донецьк : Юго-Восток, 2005. Вип. 5. С. 255–266.
Герасимюк А. Аспекти фортепіанного виконавства в джазовій музиці : магістерська робота. Львів, 2010. 80 с.
Mała encyklopedia muzyki / red. S. Śledziński. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981. 1279 р.
Самітов В. До проблеми стильового мислення як критерію якості виконавської технології. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Виконавське музикознавство. Київ : Волинська обласна друкарня, 2008. Вип. 77. Кн. 13. С. 7−17.
Tardos P. Rock lexikon. Budapest : Zeneműkiadó, 1980. 292 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






