«ПЛИВЕ КАЧА» ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0583-2025-53-05

Ключові слова:

музичне мистецтво, національна ідентичність, виконавська інтерпретація, драматургія, жанр, виконавська стилістика, художній зміст, аранжування, фольклор

Анотація

Українська закарпатська пісня «Пливе кача»1 є визначним зразком музичного фольклору, який у новітній істо- рії України набув особливого значення як символ національної пам’яті, скорботи та ідентичності. Її трансфор- мація від традиційного закарпатського твору до потужного маркера колективного переживання, особливо після подій Революції Гідності, військового конфлікту на сході України, повномасштабного вторгнення, вимагає комп- лексного музикознавчого та культурологічного аналізу. Вивчення цього твору в контексті сучасного музичного простору, його виконавських інтерпретацій та суспільного значення сприяє розкриттю механізмів формування національної ідентичності через музику. Мета – дослідити «Пливе кача» як музичний, поетично- соціокультур- ний феномен, визначити її роль у формуванні національної ідентичності. У дослідженні використано комплек- сний підхід, що включає історико-культурний аналіз походження пісні, музикознавчий аналіз її мелодичних та ритмічних особливостей. Окрему увагу приділено соціокультурному аналізу значення пісні в суспільному дис- курсі. Проведений аналіз дав змогу встановити, що «Пливе кача» є носієм глибокого культурного коду, втілюючи характерні риси українського народного світогляду, де тема смерті та прощання постає не лише як особистий, але й як загально-колективний досвід. Пісня має мінорний лад, плавну мелодику та медитативний ритм, що підсилює її емоційний вплив. Виконавські інтерпретації від академічного хорового звучання до експерименталь- них аранжувань засвідчують її універсальність та здатність адаптуватися до різних мистецьких контекстів.Аналіз сучасного використання твору в суспільній свідомості підтвердив його важливу роль у процесах форму- вання національної ідентичності, особливо в умовах кризових історичних подій. Подальші дослідження можуть зосередитися на міжкультурному порівнянні «Пливе кача» з іншими народними реквіємами, аналізі її впливу на суспільну психологію та дослідженні нових виконавських інтерпретацій у різних жанрах сучасного мистецтва.Також актуальним є вивчення музичної творчості як засобу національної консолідації у контексті глобалізації та змін у культурній політиці України.

Посилання

Німчук В. До питання про походження пісні «Пливе кача по Тисині». Слово і час. 2015. Вип. 7. С. 79–85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2015_7_13 (дата звернення: 27.03.2025).

Макаренко Л. Соціально-історичне значення пісенного фольклору для розвитку українського суспільства (на основі аналізу пісні-реквієму «Пливе кача по Тисині»). Вища освіта України. 2020. Вип. 1. С. 43–48.

Макаренко Л. Українська музика у світовому контексті. Collection of Scientific Papers “ΛΌГOΣ”. Boston. USA. 2024. С. 442–443. DOI: https://doi.org/10.36074/logos-22.12.2023.125.

Фук Ю. «Симфонієта» Є. Станковича як музичний маніфест національної ідентичності. Музикознавча думка Дніпропетровщини. 2024. Вип. 27. С. 295–303.

Кушнір Т. Народнохорова пісенність в контексті історичного розвитку української культури та важливість її національної ідентифікації. Грааль науки. 2023. Вип. 32. С. 416–419.

Білозуб Л. До питання вивчення національного характеру та ментальності в українському музичному мистецтві. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 150. С. 36–39.

Сокіл В. Про пісню «Пливе кача по Тисині». Народознавчі зошити. Серія: Філологічна. 2014. Вип. 4. С. 817–821. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/narzfil_2014_4_23 (дата звернення: 27.03.2025).

Сліпченко Ю. Авторська пісня періоду революції гідності та війни на сході України. Українські культурологічні студії. 2023. Вип. 2 (13). С. 61–64. DOI: https://doi.org/10.17721/UCS.2023.2(13).

Піккардійська терція – Пливе кача (неофіційний кліп). URL: https://www.youtube.com/watch?v=-Z1BSIiF5jc (дата звернення: 27.03.2025).

Народний художній колектив студентський хор “Brevis” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Запис 2021 р. URL: https://www.youtube.com/watch?v=0t1pNxRaYpw&t=161s (дата звернення: 27.03.2025).

Пливе кача по Тисині, Чеський хор, запис 2022 р. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8FsyUyCWhn8 (дата звернення: 27.03.2025).

LELEKA – жіночий голос і контрабас. URL: https://youtu.be/zuOK4mkbv4c?si=Rf-wMS6jNms-lNiX (дата звернення: 27.03.2025).

Михайличенко Н. Пісенний символ революції гідності. Теле- та радіожурналістика. 2016. Вип. 15. С. 238–245. URL: http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/teleradio/article/view/703 (дата звернення: 29.03.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-29