КОНЦЕРТНА СЕМАНТИКА СОЛЮЮЧОГО КОНТРАБАСА У ТВОРЧОСТІ ДОМЕНІКО ДРАҐОНЕТТІ (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРТНОЇ ПʼЄСИ D-MOLL)

Анотація

У статті аналізується один із зразків творчості видатного композитора-контрабасиста Д. Драґонетті, що вперше на високохудожньому рівні реалізував віртуозно-сольні можливості контрабаса і таким чином сформував нове уявлення про технічний потенціал та виразові можливості інструмента. Митець залишив чисельний спадок у концертному репертуарі та збагатив його новими прийомами гри. Він віддавав перевагу найбільш типовим для віртуозного виконавства жанрам концерту та концертної п’єси. Вказується, що спектр втілення концертної семантики у творчості мистця є значно ширшим, вона пронизує творчість композитора, проявляючись у вигляді реалізації категорій діалогічності і концертності, «блискучої» віртуозності із застосуванням вертикальної техніки гри на контрабасі тощо. концертна семантика, що виражається через категорії діалогічності і концертності, реалізує саму віртуозну природу мистецтва, повʼязану з володінням різними видами техніки, використанням високого регістру та іншими чинниками, лежить в основі низки творів, що потребують високого рівня виконавської майстерності, і серед них – у Концертній п’єсі №6 d-moll для контрабаса з оркестром. Виявлено специфіку концертної семантики солюючого контрабаса у творчості Д. Драґонетті крізь призму аналізу втілення категорій діалогічності і концертності на прикладі Концертної пʼєси №6 d-moll. Специфіка вказаної семантики виражається через категорії діалогічності і концертності у співдії між солістом і оркестром (ансамблем) та процесуально у межах кожної партії. У солюючого контрабаса це передається активною трансформацією тематизму через переінтонування, театралізацією, високим рівнем віртуозної самопрезентації та ін. Високий рівень виконавської майстерності соліста як ознака концертної природи його партії та інші фактори, повʼязані з виконавською специфікою твору, дали можливість також трактувати дану концертну пʼєсу як одночастинний концерт.