ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОГО ВТІЛЕННЯ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ ДЕНИСА СІЧИНСЬКОГО

Автор(и)

  • Мирослава Новакович

Ключові слова:

музична шевченкіана, елегія, хорова мініатюра, риторичні фігури

Анотація

У статті аналізуються вокальні й хорові твори Д. Січинського, написані на поетичні тексти Т. Шевченка. Зазначається, що Т. Шевченко для галицьких українців ще у другій половині ХІХ ст. став національним символом, а щорічне вшанування його пам’яті сприяло консолідації українського народу як людей «однієї національності». Констатується, що ознайомлення галичан з творчістю Т. Шевченка відбувалося і через популяризацію у Галичині вокально-хорових творів М. Лисенка, написаних на тексти поета. Стверджується, що одним із найвизначніших інтерпретаторів Шевченкової поезії у Галичині є композитор Д. Січинський. Він один із перших в українській культурі ХІХ – початку ХХ ст. жанр хорової музики розглядає під кутом суб’єктивного сприйняття, порушуючи у своїх хорах важливі філософські та психологічні проблеми. Увага акцентується на тому, що Д. Січинського мало цікавила поезія Т. Шевченка з відчутно вираженим фольклорним началом. Композитор вибирає для своїх творів вірші з нейтральним лексичним матеріалом. Тому сприйняття Т. Шевченка є у нього інакшим, аніж у М. Лисенка і його послідовників. Зазначається, що в музичній інтерпретації лірики Т. Шевченка Д. Січинський значно випереджує свій час, бо у віршах поета його цікавить не національно-історична, визвольна тематика, а тексти, для яких характерний поглиблений психологічний самоаналіз.
Мета статті – виявити рівень індивідуальної ідентичності композитора Д. Січинського у його зверненні до творчості Т. Шевченка. Методологія дослідження полягає у застосуванні комплексного системного підходу, що зумовило використання таких методів дослідження: історико-генетичного, що виявляє генезу явищ; герменевтичного, що розглядає музичний текст як знаково-символічну систему в її соціокультурному та історичному контексті. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні герменевтичного методу в дослідженні музичного і поетичного текстів у вокально-хорових творах Д. Січинського на вірші Т. Шевченка.

Посилання

Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо. З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета. Київ: Критика, 2000. 317 с.

Кириллина Л. В. Классический стиль в музыке XVIII – начала XIX века. Ч. III: Поэтика и стилистика. Москва: «Композитор», 2010. 376 с.

Ланца С. Риторические фигуры и музыка ХХ века: обзор микронарративности / Проблемы музыкальной науки №1 (10) Уфа, 2012. URL: file:///C:/Users/q/Downloads/433-804-1-SM.PDF (дата звернення: 05.01.2019).

Людкевич С. Вокальна музика на тексти поезій «Кобзаря». Дослідження, статті, виступи / Упорядкування, редакція, вступна стаття і примітки З. Штундер. Т.1. Львів: «Дивосвіт», 1999. С.255-269.

Людкевич С. Д. Січинський. У двадцятиліття його смерти. Дослідження, статті, виступи / Упорядкування, редакція, вступна стаття і примітки З. Штундер. Т.1. Львів: «Дивосвіт», 1999. С. 336-340.

Сміт Е. Національна ідентичність / Пер. з англійської П. Таращука. Київ: снови, 1994. 224 с.

Ткаченко О. Українська класична елегія . Монографія. Суми: Вид-во СумДУ, 2005. 256 с.

Шевельов Ю. 1860 рік у творчості Тараса Шевченка / Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том ССХХІV. Праці Філологічної секції. Львів, 1992. С. 89-106.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-01