PERFORMANCE CONCEPT OF THE CANTATA-SYMPHONY “CAUCASUS” BY ST. LYUDKEVYCH: THE INTERACTION OF CONTENT MUSICAL AND POETIC LEVELS IN THE CURRENT HISTORICAL SITUATION
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0583-2021-47.04Keywords:
cantata-symphony genre, “Caucasus” by T. Shevchenko – S. Lyudkevich, romantic style, Ukrainian song intonation, performance conceptAbstract
The cantata-symphony “Caucasus” by Stanislav Lyudkevich to the words of the immortal poem by Taras Shevchenko at the modern stage reveals an amazing consonance with the spirit of a turning point in Ukrainian history. Thus, the problem of a new performing concept arises, in which it is important to find a “golden mean”: on the one hand, not to lose the authenticity of the author’s idea, to express its philosophical and ethical as fully as possible – and not only purely artistic! – essence. On the other hand, the amazing consonance of the images of the “Caucasus” with our tragic present encourages a new reading. The embodiment of late romantic tendencies in Lyudkevich’s work in genere, in the basic principles of his individual style, is considered. The development of a peculiarly national line of choral cantata, primarily by Lysenko, is emphasized, in compliance with the main principles – a combination of a peculiarly Ukrainian song intonation with a European romantic system of expressive means. For Lyudkevich, the inventive combination of national traditions and the achievements of modern compositional techniques in the musical language of the cantata-symphony was a completely conscious choice. On the basis of the available theoretical research, the original performance concept of the cantata-symphony “Caucasus” is presented, in which the actual “overtones of content” generated by today’s situation are emphasized. Another important impetus to the interpretation of the entire cycle, starting from the first theme – the seed of the entire further development of the cycle, which receives the symbolic definition of the “mountain theme” and to the solemn majestic finale-anthem, was the interpretation of this masterpiece by Lyudkevich as the Ukrainian Ninth Symphony, by analogy with Beethoven. The “Beethovenian” character of the performance, which combines majestic solemnity and drama, is the main reference point of the author’s concept. This parallel was prompted by the statements of many famous musicians who called the cantata-symphony “Caucasus” “our Ninth Symphony” – a very apt definition that reflects the powerful spirit of this music, its drama and at the same time epicness.
References
Дзюба І. Між культурою і політикою. Київ : Сфера, 1998.
Козаренко О.В. Деякі тенденції розвитку національної музичної мови у першій третині ХХ століття. Українське музикознавство. Музична україністика в контексті світової культури. Київ, 1998. Вип. 28. С. 144–154.
Кияновська Л. Еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. Тернопіль : Астон, 2000.
Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Львів : ПП «БІНАР-2000», 2005. Т. 1 (1879–1939).
Пархоменко Л. Кантати і поеми для хору. Історія української музики. Київ ,1990. Т. 3. С. 135–136.
Плющ Л. «Причинна» і деякі проблеми філософії Шевченка. Сучасність. 1979. Ч. 3. С. 9–10.
Людкевич С. Про основу і значення співності поезії Тараса Шевченка. Дослідження, рецензії, статі, виступи. Т. ІІ. / Ред.-упорядник З. Штундер. Львів : Дивосвіт, 2000.
Людкевич С. Про композиції до поезії Т. Шевченка. Дослідження, рецензії, статі, виступи. Т. ІІ. / Ред.-упорядник З. Штундер. Львів : Дивосвіт, 2000.
Людкевич С. Проблема сучасної музичної культури в Західній Україні. Дослідження, cтатті, рецензії, виступи. Том 1. / Вступ. ст., ред. З. Штундер. Львів : Вид.: М. Коць, 2000.
Гоголь Н. О малороссийских песнях. URL: https://ru.wikisource.org/wiki/О_малороссийских_песнях_(Гоголь).