GREEK REPERTOIRE OF THE UKRAINIAN AND BELARUSIAN HEIRMOLOGIA OF THE LATE 16TH–18TH CENTURIES: PRESENT STATUS OF RESEARCH

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0583-2021-47.03

Keywords:

Ukrainian and Belarusian Heirmologia, Greek repertoire, kalophonic chant, Byzantine notation, Kyiv notation, exegesis

Abstract

Since the proclamation of Ukraine’s independence, there has been a growing interest in the earliest periods of our musical history, which for objective reasons have been insufficiently studied. The interest of scientists is supported by performers. Mastering the early monophonic church repertoire is accompanied by an active search for historical information and relevant vocal manners, style. In turn, this search leads to the Greek-Byzantine chant tradition, which for centuries has greatly influenced the development of Ukrainian monophonic chant. The Greek repertoire of the Ukrainian and Belarusian Heirmologia of the late 16th–18th centuries materializes the direct connection between the East Slavic and Greek-Byzantine traditions in the outlined period of time. The attribution of a significant number of Greek chants marks a new stage of scientific research of the Greek repertoire from Ukrainian and Belarusian Heirmologia of the late 16th–18th centuries. The history of Ukrainian music has been enriched with new names, facts and contexts. Authorizing chants with the remark “Greek” solves many problems, including the basic one about their origins, but also produces new ones. The purpose of the work is to systematize and present new research trends of the Greek repertoire, in particular: the connection between the kalophonic chant and hesychasm in Ukrainian context; features of mode organization of the borrowed Greek chants; issues of musical exegesis and decoding the Middle Byzantine notation by the Kyiv one; a joint Greek repertoire of Moldavian and Ukrainian- Belarusian manuscripts, etc. These research trends require further development in Ukrainian musicology. A comparative method of studying Greek-Byzantine, Moldavian and Ukrainian-Belarusian manuscripts is used.

References

Александру М. Калофоническое пение. Православная энциклопедия : в 75 т. / под рук. С. Кравца. Москва, 2012. Т. 29. С. 578–582.

Васильченко-Михно Г. Греческий роспев в украинской певческой практике конца XVI – первой половины XVII ст.: о преемственности с греко-византийской гимнографической традицией : дисс. … канд. искусствоведения. Киев, 1993. 203 с.

Вовк А. Грекоязычные песнопения в западнорусских нотолинейных рукописях. Opera Musicologica. 2011. № 2(8). P. 24–50.

Дубровіна Л. Супрасльський Ірмолой 1601 року: деякі аспекти кодикологічного дослідження. Рукописна та книжкова спадщина України : збірник наукових праць / Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Київ, 1993. Вип. 1. С. 13–20.

Игнатенко Е. «Хвалите грецкое»: воскресный причастник первого ихоса Мануила Хрисафиса в греко-византийской и украино-белорусской рукописной традициях. Древнерусское песнопение: пути во времени. Выпуск 9: Новые направления в современной музыкальной медиевистике: в поисках метода. Санкт-Петербург : Амирит, 2021. С. 164–187.

Ігнатенко Є. Атрибуція грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть. Студії мистецтвознавчі. 2019. № 1(65) : Театр, музика, кіно. С. 29–38.

Ігнатенко Є. Звучання грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть у світлі сучасних методів аналізу візантійської музики. Мистецтвознавство України. 2019. № 19. C. 108–114.

Ігнатенко Є. Ісихазм і грецький спів на українських і білоруських землях у другій половині XVІ–XVІІ ст. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2017. Вип. 119 : Наукові діалоги з Н.О. Герасимовою-Персидською. С. 148–169.

Ігнатенко Є. Методологія атрибуції грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2020. Вип. 129 : Сучасне музикознавство: методологія, теорія, історія. С. 64–80.

Конотоп А. Древнейший памятник украинского нотолинейного письма – Супрасльский Ирмологион 1598–1601 гг. Памятники культуры. Новые открытия. Письменность. Искусство. Археология : ежегодник 1974. Москва : Наука, 1975. C. 285–293.

Конотоп А. Супрасльский Ирмологион. Советская музыка. 1972. № 2. С. 117–121.

Луцык Р. Храм Успения Богородицы во Львове. Временник. Научно-литературные записки львовского Ставропигиона на 1936 и 1937 годы / ред. В. Ваврик. Юбилейный сборник в память 350-летия львовского Ставропигиона. Ч. 2. Львов : Ставропигийский институт во Львове, 1937. С. 48–51.

Письма Молдавского господаря Александра к Львовскому братству. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России: собранные и изданные Археографическою комиссиею : в 15 т. / под ред. Н. Костомарова, Г. Карпова. Санкт-Петербург : Изд. археографической комиссии, 1863. Т. 1 : 1361–1598. С. 141–144.

Тончева Е. Манастирът Голям Скит – школа на «болгарский роспев». Скитски «болгарски» Ирмолози от XVII–XVII в. : в 2 т. София : Музика, 1981. 700 с.

Цалай-Якименко О. Перекладна півча література XVІ–XVІІ ст. в Україні та її музично-віршова форма. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів : НТШ, 1993. Т. 226. С. 11–40.

Шевчук Е. Греческий распев. Православная энциклопедия : в 75 т. / под рук. С. Кравца. Москва, 2006. Т. 12. С. 430–436.

Ясиновський Ю. Репертуар грецьких напівів в українських нотних Ірмолоях. Українське музикознавство. Київ, 1998. Вип. 28 : Музична україністика в контексті світової культури. С. 107–117.

Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть. Каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів : Місіонер, 1996. 624 с.

Alexandru M. Romania and Byzance après Byzance: the case of musical culture (under publishing).

Conomos D. The Monastery of Putna and the Musical Tradition of Moldavia in the Sixteenth Century. Dumbarton Oaks Papers. 1982. Vol. 36. P. 15–28.

Das Lemberger Irmologion. Die älteste liturgische Musikhandschrift mit Fünfliniennotation aus dem Ende des 16. Jahrhunderts / Ju. Jasinovs’kyj (Hrsg.), Übersetzer C. Lutzka. Köln ; Weimar ; Wien : Böhlau Verlag, 2008. 509 S.

Ignatenko Ye. Putna Musical School and Tradition of Ukrainian-Belarusian Church Chant of the 16th–18th centuries: Some Points of Interaction. Analele Putnei. 2021. № 1. P. 303–316.

Makris E. Exegesis beyond Borders: Two Unusual Cases of Exegetic Interpretation. Tradition and Innovation in Lateand Postbyzantine Liturgical Chant II : Proceedings of the Congress held at Hernen Castle, the Netherlands, 30 October – 3 November 2008 / G. Wolfram, Ch. Troelsgård (eds.). Leuven : Peeters, 2013. P. 291–317.

Pennington A. Seven Akolouthiai from Putna. Studies in Eastern Chant. 1979. Vol. IV. P. 112–133.

Petrović D. A Polychronion to the Moldo-Wallachian Voivoda John Alexander. Acta Musicae Byzantinae : Revista Centrului de Studii Bizantine Jaşi. 2005. Vol. VIII. P. 94–98.

Chrysaphes M., Conomos D. The treatise of Manuel Chrysaphes, the lampadarios: On the theory of the art of chanting and on certain erroneous views that some hold about it. Wien : Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1985. 120 p.

Tončeva E. Die Skitische Musikhandschriftenfamilie des Bolgarskij Rospev von 17.-18. Jh. Und die spätpostbyzantinische Musikpraxis. Acta Musicae Byzantinae : Revista Centrului de Studii Bizantine Jaşi. 2005. Vol. VIII. P. 55–62.

Tončeva E. The Bulgarian Liturgical Chant (9th–19th centuries). Rhythm in Byzantine Chant. Hernen, 1991. P. 141–193.

Velimirović M. Byzantine Composers in Ms. Athens 2406. Essays Presented to Egon Wellesz / J. Westrup (ed.). Oxford : Clarendon Press, 1966. P. 7–18.

Velimirović M. Ἰωακεὶμ μοναχòς τοῦ Χαρσιανίτου καὶ δομέστικος Σερβίας. Recueil des travaux de l’Institut d’Études byzantines. Beograd, 1964. T. 8. Pt. 2. P. 451–459.

Αλεξάνδρου Μ. Εξηγήσεις και μεταγραφές της βυζαντινής μουσικής. Σύντομη εισαγωγή στον προβληματισμό τους. Θεσσαλονίκη, 2010. 155 σ.

Παπαδόπουλος-Κεραμεύς Α. Μανουήλ Χρυσάφης, λαμπαδάριος τοῦ βασιλικοῦ κλήρου. Византийский временник / под ред. В.Э. Регеля. Санкт-Петербург, 1901. № 8. С. 526–545.

Πολίτη Λ., Πολίτη Μ. Κατάλογος Χειρογράφων της Εθνικής Βιβλιοθήκης της Ελλάδος αρ. 1857–2500. Τ. 54. Αθήνα, 1991. 611 σ.

Στάθης Γρ. Μανουήλ Χρυσάφης ὁ λαμπαδάριος (μέσα 15ου αἰῶνος). Μέγαρο Μουσικῆς Ἀθηνῶν (περίοδος 1994–1995). Κύκλος Ἑλληνικῆς μουσικῆς, Βυζαντινοὶ Μελουργοί. Ἀθήνα, 1994. Σ. 33–45.

Στάθης Γρ. Τὰ πρωτόγραφα τῆς ἐξηγήσεως εἰς τὴν Νέαν Μέθοδον σημειογραφίας. Β΄ Τόμος : Κατάλογος. Αθήνα, 2016. 496 σ.

Στάθης Γρ. Τὰ χειρόγραφα Βυζαντινῆς Μουσικῆς. Ἅγιον Ὄρος (Κατάλογος Περιγραφικὸς τῶν Χειρογράφων Κωδίκων Βυζαντινῆς Μουσικῆς τῶν Ἀποκειμένων ἐν ταῖς Βιβλιοθήκαις τῶν Ἱερῶν Μονῶν καὶ Σκητῶν τοῦ Ἁγίου Ὄρους). Τόμος Δ. Ἀθῆναι, 2015. Σ. 304–334.

Published

2022-12-02