БАЯННА ТВОРЧІСТЬ ВОЛОДИМИРА РУНЧАКА У СВІТЛІ ХУДОЖНЬО-ІДЕЙНИХ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВИХ НОВАЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

У статті висвітлено творчу постать Володимира Рунчака як одного з найвідоміших адептів розвитку сучасного баянного мистецтва. Українська баянна культура є порівняно молодим явищем в історії національного музичного мистецтва. На другу половину ХХ століття припадає її найбільш активний етап розвитку, пов’язаний з якісним оновленням музично-лексичного фонду, новаторським трактуванням музичних форм, розширенням образно-тематичного поля. Творчість В. Рунчака, що розгортається в останній третині ХХ – на початку ХХІ століть, відображає модерний характер музичного мовлення та відповідає сучасним канонам музичної думки. Проаналізовано ключові жанрово-стильові, художньо-ідейні та образно-тематичні напрями творчості композитора та їх резонанс у зв’язку з тенденціями української музичної культури цього періоду. Виявлено, що авторський почерк В. Рунчака відображає ключові музично-стилістичні напрями та композиційні техніки свого часу, формує експериментальне поле роботи зі звуковим матеріалом. Образно-ідейна платформа творчого світогляду митця спрямована на розкриття проблем духовного життя свого сучасника. Виявлено, що художньо-естетичні категорії творчого мислення композитора органічно вписуються у площину постмодернізму.Нова баянно-інструментальна мова у творах Володимира Рунчака зумовила інноваційний характер виконавського мистецтва, спрямованого на розкриття інтелектуалізму, глибокого психологізму, пошук нових підходів до системи виразових можливостей, розуміння тембрально-виразового потенціалу інструмента. Більшість баянних полотен композитора представлено як розгорнуті філософські концепції, що вимагає високої мистецької ерудиції та інтелектуального осмислення твору від сучасного глядача та виконавця.