АРХЕТИП ОДАРКИ З ОПЕРИ «КУПАЛО» А. ВАХНЯНИНА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ МЕНТАЛЬНИХ РИС УКРАЇНСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0583-2025-53-08

Ключові слова:

українська опера, жіночий образ, драматична лінія ментальність, архетип, національний характер

Анотація

У статті досліджується питання визначення архетипу головної героїні опери А. Вахнянина «Купало» Одарки з точки зору відображення у ньому ментальних рис українства. Особливе місце у статті відводиться аналізу драматичної лінії персонажу опери з підкресленням очевидного тісного зв’язку її особистісної сутності з рисами українського національного характеру. Методологія дослідження базується на історичному, аналітичному, описовому, музично-текстологічному, джерелознавчому та ретроспективному методах. Такий методологічний підхід дає можливість дослідити риси українського характеру в образі головної героїні, сягаючи глибин української історії. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що у статті вперше досліджується жіночий образ української опери крізь призму таких категорій, як ментальність української нації, архетип та специфіка його історичного формування на території України. Метою роботи є визначення архетипу головної героїні опери А. Вахнянина «Купало» Одарки, що стає можливим завдяки проєкції ментальних рис українства на цей персонаж. Композитор створив образ Одарки, наділивши його яскравою національною самобутністю, що дало можливість проаналізувати цей архетип жіночого образу української опери з точки зору відображення у ньому ментальних рис українства. Національна приналежність Одарки до України реалізується її сповідуванням звичаїв, повір’їв та традицій рідної землі. Головній героїні, як і українцям, також властивий антеїзм – непорушний зв’язок з рідною землею. Суперечність сутності Одарки полягає в тому, що, незважаючи на те, що її рідним батьком є Омарпаша, основу її архетипу становить українське начало. Образ Одарки містить ліричність – одну з основних рис українського національного характеру; риси амазонок, а саме тісний зв’язок з рідною землею та індивідуалізм.Знаходимо складові частини архетипу Берегині в образі Одарки – втілення зв’язку з природою та захист особистого простору за потреби. Образ головної героїні відповідає жертовному архетипу, оскільки ця риса Одарки виступає головною під час прийняття нею ключового рішення у кульмінації опери.

Посилання

Філософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. Шинкарук. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

Гордійчук О. Архетипи української ментальності: соціально-філософський аналіз. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2018. № 1 (84). С. 15–19.

Ігнатьєва С. Архетип матері в українському щоденниковому дискурсі. Філологічні студії: науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2015. № 14. С. 170–178.

Юнг К. Архетип і колективне несвідоме. Київ: Астролябія, 2018. 608 с.

Kijanowska L. Toposy muzyczne w operach i pieśniach Stanisława Moniuszki i ich oddźwięk w kulturze ukraińskiej. Konferencja międzynarodowa Moniuszko in memoria: tez. rap. międzynar. konf,. m. Poznań, 22 lutego 2019 r.

Кримський С. Під сигнатурою Софії. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 367 с.

Міщенко М. Українські національні архетипи: від колективного несвідомого до усвідомленої національної ідентичності (до актуальності методології архетипічного аналізу). Вісник Харківського національного університету імені В. Каразіна. Філософські перипетії. 2014. № 1130. С. 90–94.

Гнатюк Я. Український кордоцентризм у конфлікті міфологій та інтерпретацій: монографія. Івано-Франківськ: ПНУ, 2010. 184 c.

Ліричний герой. URL: https://archive.org/details/literaturoznavchat1/page/n562/mode/1up?view=thear (дата звернення: 03.01.2025).

Світлицька В. Жіночі архетипи як важливий складник ментального устрою українців. Південно-українські наукові студії: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 14–15 грудня. 2022 року). Одеса, 2022. С. 152–154.

Горак Я. Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Львів: Сполом, 2009. 232 с.

Ткаченко Ю. Державна столична опера. «Купало». Вісті ВУЦВК. 1929. № 285. С. 6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-29