ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА МИСТЕЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ АНТИЧНОГО КИТАЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0583-2023-51-08Ключові слова:
ґендер, мисткиня, творчість, композитор, компонувати, виконавець.Анотація
Проблематика дослідження жіночої творчості від найдавніших часів до сьогодення щоразу активніше постає предметом вивчення сучасних українських і світових науковців. У статті висвітлено аспекти художньої та музичної творчості мисткинь античного Китаю та виявлено найталановитіших постатей, що в історії розвитку китайського мистецтва мали важливий вплив. У дослідницькому процесі використано комплекс методів, серед яких пріоритетними стали джерелознавчий, пошуковий, музикознавчий. Гендерна специфіка композиторської та виконавської творчості вивчається в аспектах жанрової специфіки, елементів музичної мови, особливостей виконання в працях С. Павлишин, М. Перепелиці, Т. Молчанової, О. Бебечко, М. Шмідта [7], А. Ломакса,Д. Вурцбаха, китайських авторів Цю Діфань, Сун Фанфанг та ін. Використано опрацювання давніх переказів Китаю Фен Ченцзюнь [4], Лі Даоюнь [3], думки філософів Лаоцзи [7] і Конфуція [6]. З’ясовано внесок античних музиканток Китаю в розвиток гри на музичних інструментах з групи струнних щипкових; відмінності осмислення в Західній Європі і на Далекому Сході думок про походження музики, її естетичну сутність, емоційний вплив, поняття «компонувати музичні твори». Виявлено постаті найвидатніших жінок-мисткинь античного Китаю в сфері поетичного, танцювального, образотворчого мистецтва, музично-виконавської та композиторської творчості, досліджено їх мистецькі досягнення. Узагальнено впливи композиторської творчості і виконавської діяльності античних музиканток на подальший розвиток китайського національного музичного мистецтва та інструментальної культури. Підсумування композиторських і виконавських здобутків античних музиканток дає можливість стверджувати про доволі важливе, поряд із чоловіками, їх значення в розвитку національної музики: в створенні неперевершених за красою мелодій і технічно складних віртуозних творів, яких дотепер долучають до скарбниці китайської музики, у знаному збагаченні ритмічної складової, в розширенні кількості щаблів пентатонного ладу.
Посилання
Wegele, Franz Xaver. Schmidt Michael Ignatz. Allgemeine Deutsche Biographie. 1891. URL: http://www.deutschebiographie.de/pnd 119056151.html?anchor=adb
Wurzbach D. C. Schmidt, Michael Ignaz. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben. Wien, 1856. Vol. 30. S. 303. URL: https://archive.org/stream/BiographischesLexikonD esKaiserthums OesterreichOcr41/Wurzbach41_djvu.txt
Лі Даоюнь. Критичний розгляд давніх переказів Китаю. Лоян, 1934. 128 с.
Фен Ченцзюнь. Дослідження давніх переказів Китаю. Guowen zhoubao. Пекін, 1929. № . 9. С. 169.
Маркова О. М. Музична естетика – філософія музики: ґенеза та актуальна сучасність музикознавства. Вісник НАКККіМ. Щоквартальний науковий журнал. Київ, 2002. Вип. 3. С. 162–168.
Конфуцій. Лунь юй. Пекін: Народне видавництво, 1988. 224 с.
Ян Шихун. Книга про Шлях. Зібрання основних думок. Пекін, 1994. 298 с.
Сима Цянь. Історичні записки. Розділ «Бень цзі» (Основні записи). Пекін, 1970. 318 с.