НЕОІМПРЕСІОНІСТСЬКІ РИСИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ЦИКЛУ ДЛЯ БАНДУРИ СОЛО «ДРУГИЙ ЗОШИТ ПОДОРОЖЕЙ» ЛЮДМИЛИ ФЕДОРОВОЇ-КОХАНСЬКОЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0583-2023-51-03Ключові слова:
композиторська творчість Л. Федорової-Коханської, сучасне бандурне мистецтво, композиторський стиль, неоімпресіонізм.Анотація
Досліджується композиторська діяльність відомої української бандуристки Людмили Федорової-Коханської. У стильовому аспекті осмислюється оригінальний твір композиторки – інструментальний цикл для бандури соло «Другий зошит подорожей». Визначено поняття стилю у площині сучасного композиторського мистецтва з опорою на наукові розвідки українських дослідників. Встановлено особисті зв’язки композиторки із Францією, що дало змогу зрозуміти особливості французького впливу на оригінальну композиторську творчість мисткині. Активна виконавська діяльність Л. Федорової-Коханської дозволила їй зануритися у звуковий простір французької культури. Розкрито роль впливу французького імпресіонізму на композиторську творчість Л. Федорової-Коханської під час створення інструментального циклу «Другий зошит подорожей». Важливим аспектом статті стало визначення авторського композиторського стилю Л. Федорової-Коханської. Центральним стильовим компонентом творчості композиторки став неоімпресіонізм. Визначено головні ознаки стилю «неоімпресіонізм» та простежено їх наявність в інструментальному циклі «Другий зошит подорожей». Центральним компонентом авторського прочитання стилю неоімпресіонізм стала оригінальна інтерпретація тембрової палітри бандури. Композиторка презентує бандуру як універсальний інструмент завдяки технічним параметрам якого стає можливим втілення різних типів композиційно-стильових прийомів неоімпресіонізму. Домінантними засобами музичної виразності у репрезентації стильових ознак неоімпресіонізму в творчості Л. Федорової-Коханської стають такі: артикуляція, гармонія, ладо-тональні особливості, фактурні варіанти (робота з просторовістю), звукозображальність. Визначено основні технічні виконавські технічні прийоми, якими оперує композиторка в інструментальному циклі «Другий зошит подорожей».
Посилання
Берегова О. Особливості композиторського стилю Івана Карабиця в контексті української культури. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2015. № 2. С. 46–61
Білас О. Композиторський стиль як чинник художньої цілісності драматичного спeктаклю (на прикладі музики А. Кос-Анатольського та В. Камінського до вистав Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 «Музичне мистецтво». Львівська Національна музична академія ім. М. В. Лисенка, Львів, 2018. 236 с.
Імпресіонізм. Енциклопедія Сучасної України. URL : https://esu.com.ua/pdf/file/13278.pdf (дата звернення 11.03.2024).
Корчова О. Музичний модернізм як terra cognita. Київ : Музична Україна, 2020. 469 с.
Лісняк I. М. Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ – початку ХХІ століття. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2019. 254 с.
Ніколаї Г. Українська фортепіанна музика як феномен культури ХХ століття. Ars inter Culturas. 2010. nr 1. С. 121–132
Оболенська М. Фортепіанна творчість Луї В’єрна в аспекті ціннісної теорії стилю / Автореф канд. мистецтвозн./ Харків, 2017. 20 с.
Перцов М. Композиторський стиль Олега Безбородька: візії постмодерну. Культура і сучасність, 2019. № 1. С. 134–138
Хмара Г. Становлення індивідуального композиторського стилю в українській камерно-інструментальній музиці другої половини XVIII століття. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип 28, том 5. С. 225–231
Чубак А. Позастильові та стильові виміри творчої зрілості композитора. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 «Музичне мистецтво». Львівська Національна музична академія ім. М. В. Лисенка, Львів, 2017. 196 с.
