ЗВУКОЗОБРАЖАЛЬНІСТЬ І КОЛОРИСТИКА У ФОРТЕПІАННИХ МІНІАТЮРАХ МИКОЛИ КОЛЕССИ

Анотація

Розглянуто фортепіанну творчість відомого українського мистця ─ Миколи Колесси крізь призму стилістичних особливостей композиторського письма, звукозображальної художньої спрямованості, живописних елементів музичної мови та принципів її картинної складової. Виявлено домінантні риси індивідуального творчого мислення та стилю композитора, розглянуто шлях їх формування, що відбувався під впливом особистих світоглядних та естетико-художніх зацікавлень львівського мистця: неабияке захоплення національним фольклором (зокрема гуцульським), образотворчим мистецтвом (особливо живописом) та українським мистецтвом загалом. Опираючись на матеріали багатьох науково-дослідницьких праць, в яких розглядається аспект проблематики музичної живописності, у статті проаналізовано цілий ряд фортепіанних композицій Миколи Колесси. Зокрема, такі твори як: сюїтний цикл «Дрібнички», програмна сюїта «Картинки Гуцульщини», сонатина, чотири прелюди («Фантастичний», «Осінній», «Гуцульський», «Про Довбуша»), цикл «Пасакалія, скерцо та фуга». Шляхом аналізу особливостей музичної мови, специфіки ритмо-інтонаційних структур, типу фактурного викладу матеріалу, ладотонального аспекту, жанрової складової та, здебільшого, її програмного вектору виявлено загальне звукозображальне спрямування фортепіанної музики М. Колесси та живописно-картинні елементи художньо-образного мислення композитора. Отримані результати є цінними не лише з точки зору музикознавчого ракурсу, а й, передусім, для розвитку мистецтва інтерпретації української фортепіанної музики в безпосередній взаємодії з її практично-прикладною спрямованістю.