ФОРТЕПІАННІ ЦИКЛИ РОМАНА ЦИСЯ: СТИЛЬОВИЙ ТА ВИРАЗОВИЙ АСПЕКТИ

Анотація

Завданням даної розвідки є розглянути специфіку жанрів циклу прелюдій та малого циклу програмних п’єс, взаємозв’язок традицій та новаторських пошуків у галузі створення виконавсько-дидактичного репертуару для піаністів на прикладі авторської збірки Романа Цися. Методологія дослідження полягає у використанні теоретичного та структурно-системного методів при аналізі джерел та зразків дидактичного репертуару різних авторів; компаративного – при дослідженні особливостей індивідуального авторського стилю як підстави опанування технічних та звукотворчих завдань. Наукова новизна полягає у тому, що автором вперше проаналізовано взаємозв’язок традицій та новаторських пошуків у галузі створення виконавсько-дидактичного репертуару для піаністів в класі загального і спеціалізованого фортепіано у сфері жанрової системи циклу програмних прелюдій та малих циклів із залученням новітньої композиторської творчості. Фортепіанні цикли Р. Цися мають значний дидактичний потенціал з позицій розуміння інтерпретаторських завдань в умовах різної стилістики, жанрових різновидів, принципів фактурної організації, композиторських технік та звукотворчих аспектів. При достатньо скромному технічному арсеналі і малих масштабах композицій, в них відтворюються найрізноманітніші формотворчі прийоми та принципи мелодичного розвитку. Завдяки наявності малих циклів та моножанровому сюїтному комплексу прелюдій можливо моделювати відбір репертуару в залежності від смаків, вподобань і інтерпретаторсько-дидактичних потреб конкретного представника класу загального і спеціалізованого фортепіано. Такий підхід дає змогу індивідуально формувати найдоцільніший комплекс творів, який допоміг би поступово нарощувати і розвивати естетичний та виконавсько-інтерпретаційний потенціал учня, його спроможність вирішувати художні завдання і долати технічні труднощі. Запорукою успіху є залучення в роботу різностильового і різножанрового репертуару з можливістю виокремлення окремих мініатюр чи, навпаки, моделювання сюїтно-циклічних структур.