«ХОРАЛ ІЗ ВАРІАЦІЯМИ» ВЕНСАНА Д’ЕНДІ — ДО ПРОБЛЕМИ РОЗБУДОВИ АЛЬТОВОГО РЕПЕРТУАРУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті досліджується ―Хорал із варіаціями‖ Венсана д’Енді – маловідомий твір для альта засновника французької Школи давньої музики. В руслі неокласичних тенденцій, що полягали, зокрема, у відродженні та адаптації широкої палітри давніх поліфонічних жанрів, які яскраво проявилися в творчості цього композитора, вирішений і альтовий ―Хорал з варіаціями‖ ор.55. На межі ХІХ-ХХ ст. спостерігається зацікавлення композиторів жанрами чакони, пассакалії, хоралу, бароковими типами варіацій soprano i basso-ostinato, фуги тощо. Венсан д'Енді як послідовник С.Франка та родоначальник Schola Cantorum активно відроджує старовинні жанри насамперед в інструментальній музиці, в тім поповнюючи і альтовий репертуар.
Узагальнюючи спостереження стосовно формобудови, інтонаційно-семантичного змісту музики, тембрових властивостей альта, спрямованих на втілення трагедійної ідеї, закладеної в даному творі, необхідно констатувати, що композитор вибудовує синтетичну драматургічно-композиційну модель, яка виявляє сплав різних джерел. При преваляції хоральної основи (семантика хоралу апелює до хорового співу в дусі величальних псалмів, прославних гімнів) відчуваються ознаки мінорно-журливої колисковості, монологу, елегії, ноктюрну тощо, які об’єднуються під знаменником барокового типу варіацій пасакалії. Індивідуалізована форма твору сполучає в рамках розгорнутої одночастинної композиції засади строгого і вільного варіювання, ознака подвійних варіацій, вирішених пізньоромантичними «характерними» засобами і навіть сонатної структури з окресленими зонами експозиції, розробки та репризи.
Складге, семантично насичене полотно ґравітує до хоральної органності С. Франка та давінх майстрів; психологічно-загострене трістанівське начало, втілене засобами складної гармонічної вертикалі виявляє вплив Р. Вагнера, символістично-пейзажні звукописні фрагменти зближають В. Д’Енді з К. Дебюссі, що вцілому не створює відчуття еклектичності. Цільність та драматургічна довершеність композиції, глибина філософських ідей, втілена крізь призму жанру. Хоралу з варіаціями дозволяє визначити цей твір, як один з яскравих взірців альтового поліфонічного репертуару.