МУЗИЧНІ ОСВІТА І ВИКОНАВСТВО ЯК СКЛАДОВІ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛИЦЬКОГО СВЯЩЕННИЦТВА ЗЛАМУ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ
Ключові слова:
музично-виконавська та педагогічна діяльність, галицьке священництво, національна ідентичність, оригінальна композиторська творчістьАнотація
Стаття розкриває роль галицького священництва в музично-виконавських та освітніх процесах зламу ХІХ- ХХ століть. Виокремлено три генеральних напрямки багатогранної музично-мистецької діяльності душпастирів. Забезпечення Літургійних потреб парафії включає організацію церковних хорових колективів та їх вишкіл, забезпечення відповідного до їх складу і потенціалу виконавського репертуару, музично-педагогічну діяльність у братській школі Ставропігійського інституту, духовних і учительських семінаріях, дяківських, дяко-учительських курсах, наукове осмислення проблем церковної музики, укладання збірок, створення підручників для опанування церковного співу.
Другим напрямом є робота з молоддю, як з майбутньою генерацією активних парафіян (викладання музики в народних школах та гімназіях, підготовка дітей і молоді до участі в Богослужіннях,формування шкільних співаників, підручників з музично-теоретичних дисциплін).
Найбільш вагомим суспільно значимим вектором священничої праці стало формування усвідомленої національної ідентичності громади через організацію світських хорів, симфонічних та духових оркестрів, концертно-гастрольну діяльність, забезпечення репертуару для виконавських колективів та українських театрів, нотне видавництво, історіографічні дослідження, музичну і музично-театральну публіцистику, редагування музично-мистецьких часописів.
Будучи лідерами української громади за рівнем фахової музичної підготовки, представники галицького священництва значною мірою саме через музично-виконавську та музично-освітню діяльність реалізували актуальні для суспільства завдання об’єднання навколо національної ідеї (нерідко ідентичної до конфесійної приналежності) в умовах інонаціонального панування.
Посилання
Бажанский П. Наука о сольках ірмолойних: Передмова, 1863 р. (ЛНБ, НД 204/1, арк. 2).
Витвицький В. Український музичний Львів. За океаном: Збірник статей / Ред. Ю. Ясіновський. Л., 1996. С. 9-15.
Галій М. Нестор Горницький. Спогади. Львів: Ліга-Пресс, 2017. 250 с.
Загайкевич М. Михайло Вербицький: сторінки життя і творчості. Львів : Місіонер, 1998. 148 с.
Кияновська Л. Еволюційні процеси в духовній хоровій творчості львівських композиторів сучасності. Молодь і ринок. 2011. № 10. С. 16-20.
Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. Львів, 1995. 128 с.
Кушлик Н. Представники греко-католицького духовенства в національно-культурному відродженні Галичини ХІХ – поч. ХХ ст. (історико-культурологічний аспект). Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ: Плай, 2006. Вип. ІХ. С. 39-48.
Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині. Львів-Нью-Йорк, 1994. 125 с.
Мартинів Л. І. Етапи професіоналізації музичного життя Дрогобиччини: дисерт. на здоб. наук. ступ. кандидата. 17.00.03 Львів, 2019. 287 с.
Черевко К. Духовно-хорова творчість композиторів-священиків Західної України другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. 2014. Вип. 32. С. 152-163.
Ясіновський Ю. Отець Порфирій Бажанський як дослідник церковної музики (у 180-ту річницю від дня народження). Калофонія: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. 2016. Ч. 8. C. 213-229.
