ЖІНКИ–КОМПОЗИТОРКИ: ҐЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ЧАСУ

Анотація

Стаття присвячена огляду композиторської та виконавської творчості жінок-композиторок різних країн періоду XVI-XІX ст. Проаналізовано стан жіночої музичної творчості з акцентом на підвищення зацікавленості цією проблемою через високий рівень їх фахової майстерності та помітну роль їх культурно-просвітницької діяльності у музичному житті свого часу. Виявлено та обґрунтовано умови, зорієнтовані на актуалізацію мотиваційної спрямованості вивчення їх композиторської спадщини у контексті підготовки піаністів-концертмейстерів та студентів інших виконавських факультетів з використанням всіх ресурсних можливостей процесу навчання. Метою статті є спроба проаналізувати жіночу композиторську творчість, яка належить до найменш вивчених у музикознавстві, визначити виконавські, педагогічні та композиторські принципи кожної, історичну та практичну значущість, проблему типології їх музичного професіоналізму, алгоритм ознайомлення з жіночою композиторською творчістю та картиною їх соціального стану, окреслити причини ґендерної політики того часу, що постають базовим концептом розуміння їх культурно-просвітницької діяльності та визначення вагомої ролі у музичній культурі свого часу. Застосовано методологію системного аналізу, яка поєднала такі методи: аналітичний (реконструкція загальної картини життєвого і творчого шляху маловідомих жінок-композиторок різних країн та епох на підставі поодиноких статей, пояснювальних записок до нотних збірок та інтернет-ресурсів); порівняльний (для аналізу їх композиторської творчості з метою окреслення зацікавленості даною темою через відсутність належної уваги до цього розділу музикознавства) та обсерваційний (власний педагогічний аналіз та експеримент: керівництво творчим проектом «Маловідомі жінки-композиторки» з 2011 року, у контексті якого – впровадження у навчальний процес студентів і магістрів класу концертмейстерства Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, кафедри музики Університету ім. Я.Длугоша (курс «Warsztaty Artystyczne», предмет «zespόł kameralny», Польща, Ченстохова) творів цих композиторок і виконання їх на концертній естраді1 . Констатована необхідність перегляду ставлення до цієї проблеми. На підставі аргументації переосмислена культурно-просвітницька діяльність жінок-композиторок та визначена їх важлива роль у музичній культурі свого часу. Зроблено аналіз їх творчої спадщини, що може стати матеріалом для впровадження у навчальний курс класу концертмейстерства, також класів сольного та камерного співу, інструментальних класів музичних закладів середньої та вищої навчальної ланки з метою розширення світоглядних орієнтирів, збагачення репертуару виконавців.