ФОРМУВАННЯ ЖАНРУ ВОКАЛЬНОГО ЧОЛОВІЧОГО КВАРТЕТУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС

Анотація

В статті піднімається проблема етимології жанру чоловічого вокального квартету, який займає серединне положення між сольними та хоровими жанрами, витоки становлення якого пов’язані з чоловічим ансамблево-хоровим співом і мають давні традиції. Вся західноєвропейська церковна музика Середньовіччя та Ренесансу спиралася винятково на чоловічий спів, а численні високотехнічні віртуозні 4-голосні композиції, створені представниками різних європейських шкіл в багатьох жанрах, становлять фундаментальну основу щодо розвитку вокального квартетного чоловічого виконавства, урізноманітненого специфікою дискантів (з ХІІІ ст.) та фальцетів. До ХV cт., з огляду на складну поліфонічну та вокальну техніку творів, переважав сольний ансамблевий спів а капелла або з інструментальним супроводом, який залишається в основі сакральної ренесансної ансамблево-хорової культури, збагачуючись світськими ансамблевими жанрами (4-голосі мотети, мадригали, шансон, лід, квадлібет тощо). У бароко 4-голосний квартетний склад для хлоп’ячо-чоловічих голосів (SATB) є панівним, тісно співдіючи між сольно-ансамблевим та хоровим викладами у площинах церковної професійної традиції канторей, парафіяльних хорів та ансамблів ад’ювантенів та товарисько-концертних угрупувань студентів університетів Collegia musica. Застосовується змішаний тип чоловічих квартетів (з дискантами і фальцетами), використовуються ансамблеві вставки у великих композиціях за типом soli-ripieno та практикується мінімальний склад 4-х виконавців: “один голос на одну партію”. Традиції чоловічого квартету розвивав М. Гайдн, стабілізуючи чоловічий склад ТТВВ у численних поліфункційних композиціях (“квартети для чоловічих хорів”). Л. Ван Бетговен один зі своїх 14 чотириголосих канонів доручає 4 тенорам. Вагомий внесок у розвиток жанру зробили Ф. Мендельсон, Ф. Шуберт, Й. Брамс, які працювали у церковній та світській традиції. Остання збагатилася за рахунок суто чоловічого ансамблево-хорового руху лідертафель з великою генерацією композиторів-піснярів. На зорі ХХ ст. вокальний чоловічий квартет апробується А. Брукнером, Є. Мандичевським, Г. Холстом в нових умовах естетично-культурних запитів, відповідаючи завдяки семантиці тембральної гами на виклики сучасності, найчастіше - військово-мілітарної та філософської тематики.