УРБАНІСТИНІ ІНТЕНЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МУЗИЧНОМУ КОНТИНУУМІ ПОЧАТКУ ХХ СТОРІЧЧЯ У КОНТЕКСТІ ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ЕВОЛЮЦІЇ ФОРМ КОЛЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

  • Наталія Іванівна Мартинова

Ключові слова:

урбанізм, масова культура, дозвілля, цирк, кіно, спорт, атракції

Анотація

У статті досліджується процес інтеграції урбаністичних інтенцій у сферу мистецтва як відлуння радикальної еволюції форм колективної комунікації. Визрівання і усталення урбаністичних тенденцій у мистецтві початку ХХ ст. відбувається на фоні глобальних соціальнополітичних катаклізмів, революційних відкриттів у області науки і техніки, активного вторгнення у сферу людської свідомості величезного масиву новітньої інформації, а, відтак, і кардинального переосмислення всієї системи людського світобачення. Це період соціальних потрясінь і катаклізмів, коли на теренах Європи паралельно з жахіттям Першої світової війни відбуваються і процеси зародження тоталітарних ідеологій, що згодом призведуть становлення диктаторських режимів. У період міжвоєнного двадцятиліття економічне становище європейських країн ознаменоване значним пожвавленням. З успіхами науково-технічного прогресу пов'язаний і процес урбанізації, що набуває грандіозного розмаху саме на початку ХХ ст. З появою великих індустріальних міст особливої актуальності набуває проблематика впливу феномену Міста на свідомість людини, як у філософсько-естетичних концепціях, так і у сфері соціальної урбаністики, науки, що виникає паралельно з розквітом індустріальних мегаполісів як Європі, так і в Америці. З появою індустріальних мегаполісів виникає абсолютно самостійний вектор міського побуту – «масова культура», феномен урбанізованого світу, вплив якого на духовну свідомість ХХ ст. стає беззаперечним. Вперше фоніка індустріального міста з нескінченним шумом машин посеред галасливих вулиць, остинатних звуків працюючих механізмів і заводських конвейєрів, ексцентрикою спортивно-циркових атракцій і вируючої у повітрі чуттєвої експресії джазу постає як виокремлений звуковий універсум, що безпосереднім чином впливає на оновлення як образно-тематичної сфери, так і всієї системи музичної виразності.

Посилання

Блох Э. Принцип надежды. Эрнст Блох. Утопия и утопическое мышление: антология зарубежной литературы. Москва: Прогресс, 1991. С. 49–79.

Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. Хосе Ортега-и-Гассет. Эссе олитературе и искусстве.. Москва: Радуга, 1991. С. 500–518.

Светлакова Н. Джаз в произведениях европейских композиторов первой половины XX века: к проблеме влияния джаза на академическую музыку: дисс. ... канд. икусствоведения: 17.00.02. СПб., 2006. 152 c.

Трифт Н., Амин Ш. Внятность повседневного города. Москва: Логос, 2002. URL : http://magazines.russ.ru/ logos/2002/3/amin.html

Хёйзинга Й. Homo ludens. Статьи по истории культуры. Москва : Прогресс-Традиция, 1997. 416 с.

Хиндемит П. Сборник статей и исследований. Москва: Сов. композитор, 1979. 422 с.

Donald J. Jazz Modernism and Film Art : duplay Murphy and Ballet Mecanicue. Modernism. 2009. Vol. 16. № 1. January. Р. 25-49.

Oja C. J. Making Music Modern : New-Yorkin the 1920-s. Oxford University Press, 2000. 493 р.

Rey А. Satie. Paris : Solfeges Seuil, 1995. 192 р

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-27