СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА В ЕМІГРАЦІЇ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Чорнобай Мирослава

Ключові слова:

діаспорні осередки українців, українські піаністи, національна самосвідомість, концертний репертуар, виконавство

Анотація

Статтю присвячено вивченню соціокультурних чинників як визначальних щодо вектору формування національної самосвідомості піаністів української діаспори у Празі, Відні, Мюнхені та Берліні. Виявлено, що формування і розвиток українського фортепіанного мистецтва в еміграції були покликані до життя особливими соціальними умовами і тим загальним культурним тлом, на якому формувалась їх виконавська і композиторська творчість. Проаналізовано програми концертів українських піаністів, зафіксовано їх активну участь у заходах, тематика яких була важливою для українських громад зарубіжжя – у проведенні урочистих академій для вшанування видатних діячів українського мистецтва, літератури і науки, у святкуванні їх ювілейних дат, відзначенні важливих подій історії України. Це дало розуміння як саме твори української музики входили до їх виконавського репертуару і ставали невід’ємною частиною світового фортепіанного мистецтва. Систематизовано імена представників українського фортепіанного мистецтва у провідних центрах молодіжного українського руху у чеській (Прага) та німецькій (Мюнхен, Берлін) діаспорі.Виявлено приклади співпраці українських піаністів з європейськими виконавцями та зі студентськими товариствами, що сприяло створенню перспектив у набутті досвіду їхніх публічних виступів і привертанню стабільної уваги найширшої публіки до українського репертуару і українського фортепіанного мистецтва; участь у збірних концертах та укладання масштабних сольних програм завжди передбачало включення композицій, орієнтованих на втілення певної національної ідеї; значний вплив оточення та музичного життя Берліна на становлення композиторського стилю піаністів і композиторів Антіна Рудницького і Стефанії Туркевич, що виявилось у поєднанні засад української музики з полістилістикою модерну. Підсумовано, що у надзвичайно складних умовах зрощування в еміграції національної ідентичності українські піаністи синтезували здобутки українського та європейських центрів фортепіанного мистецтва.

Посилання

Віднянський С. В. Культурно-освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Український вільний університет (1921–1945 рр.). Київ, 1994. 83 с.

Головацький Іван. Перше товариство «Січ» і січовий рух. URL: http://www.spas.net.ua/index.php/news/full/244

Гумницька Н. Культурно-мистецький феномен української діаспори міжвоєнного періоду: Європейський вимір. Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка». URL: :http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:dnIbwdelqVcJ

Дітчук О. І. Роль Віденської фортепіанної школи у формуванні піаністичного мистецтва України (Галичина та українська діаспора першої половини XX століття). Львів, 2009. 186 с.

Дорошенко Д. Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки). Винипеґ, Манітоба: Видавнича Спілка «Тризуб», 1949. 167 с. URL: http://ifreestore.net/164/3/

Жук Л. Одна з найславетніших піаністок нашого часу. Український світ. Спецвипуск: Українські етнічні землі та діаспора. Люди. Культура. Історія. 1999. Рік 8. Т. 17. С.12-16.

Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття: монографія. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012.

с.

[КІМ] З українського музичного життя в Празі (Допис з Праги). Діло. 1930. № 156. 18.07. С. 5.

Мельник Л. Уроки історії від геніального автодидакта. Український світ. Спецвипуск: Українські етнічні землі та діаспора. Люди. Культура. Історія. 1999. Рік 8. Т. 17. С. 16-22.

Обух Л. Фортепіанна освіта українців в умовах переходових таборів у Німеччині після Другої світової війни: збереження традицій та інтеграція в західноєвропейський культурний простір. Вісник Прикарпатського університету. Івано-Франківськ: Плай, 2009-2010. Вип. ХVІІ-ХVІІІ: Мистецтвознавство. С. 74-79.

[П. К.] Роковини Івана Франка у Празі (Допис з Праги). Діло. Львів, 1933. № 133. 26.05. С. 2.

Піскун В. М. Українська політична еміграція 20-х років ХХ століття: автореф. дис. … д-ра історичних наук: 07.00.01 «Історія України». Київ, 2007. 31 c.

Федчун Т. О. Фортепіанне мистецтво Західної України ХІХ – першої половини ХХ століття в контексті полікультурних процесів. Дис. на здоб. наук. ступ. канд мист.:17.00.03. – Музичне мистецтво. Львів, 2012. 210 с.

[Без автора]. Чужинці про нашу пяністку п. Божейко Львів. Діло. 1926. № 244. 03.11. С. 3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-27