ГРЕЦЬКИЙ РЕПЕРТУАР УКРАЇНСЬКИХ І БІЛОРУСЬКИХ ІРМОЛОЇВ КІНЦЯ XVI–XVIIІ СТОЛІТЬ: СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2310-0583-2021-47.03Ключові слова:
українські та білоруські Ірмолої, грецький репертуар, калофонічний спів, візантійська нотація, київська нотація, екзегезаАнотація
Досліджується грецький репертуар українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIIІ століть, який матеріалізує безпосередній зв’язок східнослов’янської та греко-візантійської традицій співу в окреслений період часу. Атрибуція значної кількості грецьких співів знаменує новий етап наукового осмислення грецького репертуару українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIIІ століть. Авторизація співів із ремаркою «грецкое» розв’язує чимало загадок, зокрема й основну щодо їх походження, проте водночас продукує нові. Мета роботи – систематизувати та представити нові напрями дослідження грецького репертуару, зокрема: зв’язок калофонічного стилю співу та ісихазму в українському контексті; особливості звуковисотної організації запозичених грецьких співів; питання музичної екзегези та розшифрування середньовізантійської нотації київською; спільний грецький репертуар молдавських та україно-білоруських рукописів тощо. Ці напрями дослідження вимагають подальшого розроблення в українському музикознавстві. Використовується порівняльний метод дослідження греко-візантійських, молдавських та україно-білоруських рукописів.
Посилання
Александру М. Калофоническое пение. Православная энциклопедия : в 75 т. / под рук. С. Кравца. Москва, 2012. Т. 29. С. 578–582.
Васильченко-Михно Г. Греческий роспев в украинской певческой практике конца XVI – первой половины XVII ст.: о преемственности с греко-византийской гимнографической традицией : дисс. … канд. искусствоведения. Киев, 1993. 203 с.
Вовк А. Грекоязычные песнопения в западнорусских нотолинейных рукописях. Opera Musicologica. 2011. № 2(8). P. 24–50.
Дубровіна Л. Супрасльський Ірмолой 1601 року: деякі аспекти кодикологічного дослідження. Рукописна та книжкова спадщина України : збірник наукових праць / Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Київ, 1993. Вип. 1. С. 13–20.
Игнатенко Е. «Хвалите грецкое»: воскресный причастник первого ихоса Мануила Хрисафиса в греко-византийской и украино-белорусской рукописной традициях. Древнерусское песнопение: пути во времени. Выпуск 9: Новые направления в современной музыкальной медиевистике: в поисках метода. Санкт-Петербург : Амирит, 2021. С. 164–187.
Ігнатенко Є. Атрибуція грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть. Студії мистецтвознавчі. 2019. № 1(65) : Театр, музика, кіно. С. 29–38.
Ігнатенко Є. Звучання грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть у світлі сучасних методів аналізу візантійської музики. Мистецтвознавство України. 2019. № 19. C. 108–114.
Ігнатенко Є. Ісихазм і грецький спів на українських і білоруських землях у другій половині XVІ–XVІІ ст. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2017. Вип. 119 : Наукові діалоги з Н.О. Герасимовою-Персидською. С. 148–169.
Ігнатенко Є. Методологія атрибуції грецьких співів з українських і білоруських Ірмолоїв кінця XVI–XVIII століть. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Київ, 2020. Вип. 129 : Сучасне музикознавство: методологія, теорія, історія. С. 64–80.
Конотоп А. Древнейший памятник украинского нотолинейного письма – Супрасльский Ирмологион 1598–1601 гг. Памятники культуры. Новые открытия. Письменность. Искусство. Археология : ежегодник 1974. Москва : Наука, 1975. C. 285–293.
Конотоп А. Супрасльский Ирмологион. Советская музыка. 1972. № 2. С. 117–121.
Луцык Р. Храм Успения Богородицы во Львове. Временник. Научно-литературные записки львовского Ставропигиона на 1936 и 1937 годы / ред. В. Ваврик. Юбилейный сборник в память 350-летия львовского Ставропигиона. Ч. 2. Львов : Ставропигийский институт во Львове, 1937. С. 48–51.
Письма Молдавского господаря Александра к Львовскому братству. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России: собранные и изданные Археографическою комиссиею : в 15 т. / под ред. Н. Костомарова, Г. Карпова. Санкт-Петербург : Изд. археографической комиссии, 1863. Т. 1 : 1361–1598. С. 141–144.
Тончева Е. Манастирът Голям Скит – школа на «болгарский роспев». Скитски «болгарски» Ирмолози от XVII–XVII в. : в 2 т. София : Музика, 1981. 700 с.
Цалай-Якименко О. Перекладна півча література XVІ–XVІІ ст. в Україні та її музично-віршова форма. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів : НТШ, 1993. Т. 226. С. 11–40.
Шевчук Е. Греческий распев. Православная энциклопедия : в 75 т. / под рук. С. Кравца. Москва, 2006. Т. 12. С. 430–436.
Ясиновський Ю. Репертуар грецьких напівів в українських нотних Ірмолоях. Українське музикознавство. Київ, 1998. Вип. 28 : Музична україністика в контексті світової культури. С. 107–117.
Ясиновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть. Каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів : Місіонер, 1996. 624 с.
Alexandru M. Romania and Byzance après Byzance: the case of musical culture (under publishing).
Conomos D. The Monastery of Putna and the Musical Tradition of Moldavia in the Sixteenth Century. Dumbarton Oaks Papers. 1982. Vol. 36. P. 15–28.
Das Lemberger Irmologion. Die älteste liturgische Musikhandschrift mit Fünfliniennotation aus dem Ende des 16. Jahrhunderts / Ju. Jasinovs’kyj (Hrsg.), Übersetzer C. Lutzka. Köln ; Weimar ; Wien : Böhlau Verlag, 2008. 509 S.
Ignatenko Ye. Putna Musical School and Tradition of Ukrainian-Belarusian Church Chant of the 16th–18th centuries: Some Points of Interaction. Analele Putnei. 2021. № 1. P. 303–316.
Makris E. Exegesis beyond Borders: Two Unusual Cases of Exegetic Interpretation. Tradition and Innovation in Lateand Postbyzantine Liturgical Chant II : Proceedings of the Congress held at Hernen Castle, the Netherlands, 30 October – 3 November 2008 / G. Wolfram, Ch. Troelsgård (eds.). Leuven : Peeters, 2013. P. 291–317.
Pennington A. Seven Akolouthiai from Putna. Studies in Eastern Chant. 1979. Vol. IV. P. 112–133.
Petrović D. A Polychronion to the Moldo-Wallachian Voivoda John Alexander. Acta Musicae Byzantinae : Revista Centrului de Studii Bizantine Jaşi. 2005. Vol. VIII. P. 94–98.
Chrysaphes M., Conomos D. The treatise of Manuel Chrysaphes, the lampadarios: On the theory of the art of chanting and on certain erroneous views that some hold about it. Wien : Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1985. 120 p.
Tončeva E. Die Skitische Musikhandschriftenfamilie des Bolgarskij Rospev von 17.-18. Jh. Und die spätpostbyzantinische Musikpraxis. Acta Musicae Byzantinae : Revista Centrului de Studii Bizantine Jaşi. 2005. Vol. VIII. P. 55–62.
Tončeva E. The Bulgarian Liturgical Chant (9th–19th centuries). Rhythm in Byzantine Chant. Hernen, 1991. P. 141–193.
Velimirović M. Byzantine Composers in Ms. Athens 2406. Essays Presented to Egon Wellesz / J. Westrup (ed.). Oxford : Clarendon Press, 1966. P. 7–18.
Velimirović M. Ἰωακεὶμ μοναχòς τοῦ Χαρσιανίτου καὶ δομέστικος Σερβίας. Recueil des travaux de l’Institut d’Études byzantines. Beograd, 1964. T. 8. Pt. 2. P. 451–459.
Αλεξάνδρου Μ. Εξηγήσεις και μεταγραφές της βυζαντινής μουσικής. Σύντομη εισαγωγή στον προβληματισμό τους. Θεσσαλονίκη, 2010. 155 σ.
Παπαδόπουλος-Κεραμεύς Α. Μανουήλ Χρυσάφης, λαμπαδάριος τοῦ βασιλικοῦ κλήρου. Византийский временник / под ред. В.Э. Регеля. Санкт-Петербург, 1901. № 8. С. 526–545.
Πολίτη Λ., Πολίτη Μ. Κατάλογος Χειρογράφων της Εθνικής Βιβλιοθήκης της Ελλάδος αρ. 1857–2500. Τ. 54. Αθήνα, 1991. 611 σ.
Στάθης Γρ. Μανουήλ Χρυσάφης ὁ λαμπαδάριος (μέσα 15ου αἰῶνος). Μέγαρο Μουσικῆς Ἀθηνῶν (περίοδος 1994–1995). Κύκλος Ἑλληνικῆς μουσικῆς, Βυζαντινοὶ Μελουργοί. Ἀθήνα, 1994. Σ. 33–45.
Στάθης Γρ. Τὰ πρωτόγραφα τῆς ἐξηγήσεως εἰς τὴν Νέαν Μέθοδον σημειογραφίας. Β΄ Τόμος : Κατάλογος. Αθήνα, 2016. 496 σ.
Στάθης Γρ. Τὰ χειρόγραφα Βυζαντινῆς Μουσικῆς. Ἅγιον Ὄρος (Κατάλογος Περιγραφικὸς τῶν Χειρογράφων Κωδίκων Βυζαντινῆς Μουσικῆς τῶν Ἀποκειμένων ἐν ταῖς Βιβλιοθήκαις τῶν Ἱερῶν Μονῶν καὶ Σκητῶν τοῦ Ἁγίου Ὄρους). Τόμος Δ. Ἀθῆναι, 2015. Σ. 304–334.
