ОРГАНИ ЛАТИНСЬКОГО КАТЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ ЯК СВІДКИ МУЗИЧНОЇ ІСТОРІЇ ЛЬВОВА XV–XXI CТОЛІТЬ

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню історії органів Латинської катедри у Львові як унікальних музичних артефактів, що протягом кількох століть відображали художні, технологічні та естетичні трансформації провідних європейських органобудівних шкіл. На основі широкого кола джерел (архівних документів, історичних хронік, фотографій та описових матеріалів), а також порівняльного аналізу органних диспозицій, простежено еволюцію органів Катедри від першої документальної згадки 1402 року до сучасного стану. Особливу увагу приділено з’ясуванню ролі органної музики в релігійному, культурному та суспільному житті Львова XV–XXI століть, а також її впливу на формування локальної музичної традиції.Окреслено спектр культурних та художніх взаємовпливів, які визначали розвиток звукової концепції органів Катедри, зокрема австрійської, балтійської, французької та німецької органних шкіл. Проаналізовано роль Львова як одного з ключових центрів східноєвропейського органобудування XIX століття, де сформувалася власна органобудівна традиція. У фокусі дослідження збережений до наших днів «Великий» орган, створений трьома поколіннями львівських майстрів: Романом Духенським (1839), Ігнацієм та Олександром Жебровськими (1881–1888) і Яном Слівінським (1899). Розглянуто художній, історичний та соціокультурний контекст, у якому відбувалися зміни цього інструмента, простежено еволюцію його тембрової та конструкційної концепції – від “класичного” до виразного романтичного звучання, що сформувалося із максимальним збереженням первинного матеріалу 1839 року.Окремий розділ присвячено діяльності провідних керівників музики та органістів Катедри XIX–XX століть: Генрика Ярецького, Стефана Сужинського, Юзефа Новаковського та Броніслава Пацана. Зазначено, що завдяки їхньому професійному внеску та збереженим виконавським традиціям Латинська Катедра утримує неперервність більш ніж столітньої музичної практики. Наголошено на унікальній мистецькій та історичній цінності органів Катедри як живих свідків музичного життя Галичини та важливого елементу східноєвропейської культурної спадщини.