ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ДИРИГЕНТСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Анотація

У статті здійснено огляд історії диригентської діяльності від античної доби до XIX століття. Автор узагальнила особливості кожного історичного періоду в контексті релігійних та історичних передумов (появи драматичних та музичних вистав, системи нотного запису та розвитку поліфонії, нових інструментів та музичних жанрів, перших концертних сценаріїв, поєднання композиторської та диригентської функцій роботи). Мета дослідження – здійснити огляд історії розвитку диригентського мистецтва від античної доби до XIX століття, проаналізувати особливості та функції керівника відповідно до кожного історичного періоду в контексті релігійних та історичних передумов. Методологія цієї статті ґрунтується на застосуванні історіографічного, системного, культурологічного та релігійного підходів для проведення аналізу. Шляхом систематичного розгляду наукових джерел визначено ключові аспекти, у яких диригентське мистецтво є основним компонентом керівницької діяльності. Наукова новизна статті полягає у висвітленні розвитку диригентського виконавства, різних технічних аспектів, організації та утримання колективів, створення репертуарних збірників, використання партитур, зростання потреби в кількісному складі колективів, а також виокремлення ролі диригента як важливого музичного лідера. Розглянуто зміни в підходах до керівництва музичним виконанням та досліджено поетапну зміну назв керівника колективу від поета-музиканта, авлета, дидаскалоса, корифея, діонісійського артиста, монаха-півчого, наставника, руковода, розпівщика, регента, майстра-керівника, доместика, дячка, протопсальта, гармонізатора, учителя мусикії, уставника, капельмейстера (капельмейстера-клавесиніста, концертмейстера-скрипаля, театрального капельмейстера), керівника, антрепренера (імпресаріо), до хорового та оркестрового диригента.