ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ДИРИГЕНТСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0583-2023-50-03

Ключові слова:

керівник колективу, диригент, історія диригентського мистецтва

Анотація

У статті здійснено огляд історії диригентської діяльності від античної доби до XIX століття. Автор узагальнила особливості кожного історичного періоду в контексті релігійних та історичних передумов (появи драматичних та музичних вистав, системи нотного запису та розвитку поліфонії, нових інструментів та музичних жанрів, перших концертних сценаріїв, поєднання композиторської та диригентської функцій роботи). Мета дослідження – здійснити огляд історії розвитку диригентського мистецтва від античної доби до XIX століття, проаналізувати особливості та функції керівника відповідно до кожного історичного періоду в контексті релігійних та історичних передумов. Методологія цієї статті ґрунтується на застосуванні історіографічного, системного, культурологічного та релігійного підходів для проведення аналізу. Шляхом систематичного розгляду наукових джерел визначено ключові аспекти, у яких диригентське мистецтво є основним компонентом керівницької діяльності. Наукова новизна статті полягає у висвітленні розвитку диригентського виконавства, різних технічних аспектів, організації та утримання колективів, створення репертуарних збірників, використання партитур, зростання потреби в кількісному складі колективів, а також виокремлення ролі диригента як важливого музичного лідера. Розглянуто зміни в підходах до керівництва музичним виконанням та досліджено поетапну зміну назв керівника колективу від поета-музиканта, авлета, дидаскалоса, корифея, діонісійського артиста, монаха-півчого, наставника, руковода, розпівщика, регента, майстра-керівника, доместика, дячка, протопсальта, гармонізатора, учителя мусикії, уставника, капельмейстера (капельмейстера-клавесиніста, концертмейстера-скрипаля, театрального капельмейстера), керівника, антрепренера (імпресаріо), до хорового та оркестрового диригента.

Посилання

Іванов В. Навчання церковного співу в Україні у IХ–ХVII ст.: монографія. Київ : Музична Україна, 1997. 247 с.

Іванов В. Співацька освіта в Україні. X–XVIII ст. Київ : Вища школа, 1992. 71 с.

Іванов В. Співацька освіта в Україні у XVIII ст. Київ : «Музична України», 1997. 289 с.

Коменда О. Ренесансна творча особистість: риси універсалізму як феномен історичної доби. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти: зб. наук. пр. Вип. 19. Переяслав-Хмельницький, 2016. С. 198‒202.

Короткий вокально-хоровий термінологічний словник: для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 014 «Середня освіта (Музичне мистецтво)» та 025 «Музичне мистецтво» / укладач Е.К. Куцин. Мукачево : МДУ, 2017. 74 с.

Лошков Ю.І. Диригентське оркестрове виконавство в контексті української культури ХVІІІ–ХІХ ст. : автореф. … док. мистецтвознавства : 26.00.01. Харків, 2008. 23 с.

Ростовський О. Лекції з історії західноєвропейської музичної педагогіки : навчальний посібник. Ніжин : Видавництво НДПУ ім. М. Гоголя, 2003. 193 с.

Рудяченко О. Семен Гулак-Артемовський. Запорожець на чужині. Мультимедійна платформа іномовлення України «Укрінформ». 05.02.2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3395407-semen-gulakartemovskijzaporozec-na-cuzini.html (дата звернення: 10.11.2023 р.).

Сверлюк Я. Вітчизняне диригентсько-оркестрове мистецтво в контексті культурно-історичних подій. Методика викладання мистецьких дисциплін. 2013. Випуск 14. С. 311–314.

Anderson W. Music and Musicians in Ancient Greece. Ithaca and London: Cornell University Press. 1994. P. 110–170.

Michaelides S. The Music of Ancient Greece: An Encyclopaedia. London : Faber and Faber, 1978. P. 322.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-14