ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2310-0583-2023-49-03

Ключові слова:

інноваційні підходи, диригентсько-виконавська майстерність, проблемне навчання, віртуальна реальність, етнопедагогічний підхід

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інноваційних підходів до фахової підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти за спеціальністю «Диригентсько-виконавська майстерність». Актуальність дослідження зумовлена станом якості музичної освіти в Україні, необхідністю її оновлення та модернізації шляхом упровадження інноваційних підходів до викладання. Мета статті – розроблення рекомендацій щодо подолання проблем, які перешкоджають упровадженню інноваційних підходів до фахової підготовки майбутніх викладачів диригентсько-виконавської майстерності. Для досягнення мети у процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено поняття «диригентсько-виконавська майстерність», основні вміння, навички й особисті якості викладача диригентсько-виконавської майстерності, які дозволяють виконувати професійно-педагогічні завдання; розглянуто інноваційні підходи до підготовки викладачів із зазначеної дисципліни; визначено проблеми, які ускладнюють упровадження таких підходів до фахової підготовки майбутніх викладачів диригентсько-виконавської майстерності в закладах вищої освіти України; запропоновано шляхи їх вирішення. За результатами дослідження встановлено, що в підготовці викладачів диригентсько-виконавської майстерності використовуються переважно традиційні підходи, які є застарілими та неефективними. У зв’язку із цим постала необхідність у застосуванні інноваційних підходів: проблемного навчання, навчання з використанням віртуальної та доповненої реальності, колаборативного навчання (collaborative learning), онлайн-навчання, портфоліо-навчання тощо. Упровадження таких підходів уповільнює низку проблем, до яких можна віднести: нездатність музичних закладів освіти адаптуватися до сучасних процесів викладання; консервативність навчальних програм і викладачів; невідповідність матеріального забезпечення вимогам сучасності; неактуальні кадри та відсутність системи стажування для викладачів. Вирішення цих проблем потребує здійснення таких заходів: забезпечення навчальних закладів необхідним технічним обладнанням; оновлення навчальних програм; стажування для викладачів; розширення репертуару колективів. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів закладами вищої освіти для підготовки майбутніх педагогів, а саме викладачів диригентсько-виконавської майстерності.

Посилання

Шумська Л. Методологічні підходи до формування професійної майстерності хорових диригентів у процесі магістерської підготовки. Психолого-педагогічні науки. 2018. № 3. С. 66–67. URL: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/951/1/13.pdf.

Канерштейн М. Питання диригентської майстерності. Київ : Муз. Україна, 1980. 184 с.

Ковальова-Гончарюк Л. Інструментально-виконавська майстерність учителя музичного мистецтва як характеристика його професійної майстерності. Новий вимір науки та освіти. Педагогіка і психологія. 2021. № IX (98). Вип. 247. С. 22–25.

Довідник ВНЗ. Osvita.ua. 2023. URL: https://osvita.ua/vnz/guide/search-17-0-0-123-0.html.

Перегуда І., Мирончук Н. Застосування проблемного навчання у вищому навчальному закладі. Модернізація вищої освіти в Україні та за кордоном : збірник наукових праць. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 127–129.

Кожушко С. Стратегії колаборативного навчання у вищому навчальному закладі. Молодь і ринок. 2014. № 5. С. 65–71.

Мартинюк К. Формування диригентсько-хорових навичок майбутнього вчителя музичного мистецтва. Молодь і ринок. 2022. № 6. С. 11–15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-30