ПЕРШОПРОЧИТАННЯ ТЕМИ ТУРАНДОТ КИТАЙСЬКИМ КОМПОЗИТОРОМ ВЕЙ МІНҐЛЮНОМ У СИЧУАНСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Ключові слова:
Турандот, Вей Мінглюн, китайська інтерпретація, Сичуанська опера, орієнталізм, імагологіяАнотація
Дослідження першопрочитання засобами національної музичної мови та оперно-театральної традиції Китаю орієнтальної теми Турандот в опері Вей Мінґлюна «Китайська принцеса» проведене з метою окреслення специфіки нового образного амплуа героїні, її ментально-психологічних особливостей; розгляду метаморфоз орієнтальної традиції через «природження» екзотичного до національно-автентичного. Наукові підходи взято з контекстуального поля компаративістики та імагології, методологія яких торкається сфери вивчення проблем взаємних культурних уявлень народів, засвоєння культурних надбань і образів певного етносу у свідомості й мистецтві інших націй, кореспондучи з актуальними проблемами орієнталізму в музиці. Прочитання образу Турандот китайським композитором створює можливість нового інтерпретаційного повороту в об'ємному просторі існування даного тексту, появи нових вимірів показників змісту та його характеристик. Імідж Турандот як оригінальної моделі з відповідним геокультурним імаго у казковій поетиці перцептивного поля «Схід як екзотика і небезпека», проходячи складний шлях видозмін впродовж 300-літнього існування в адаптації різними культурами, втілюється засобами національної семантики яскравого етнографічно-антропологічного типу. Автор конструює з орієнтально-екзотичної героїні етнообраз, демонструючи його національну ідентичність, виявляючи при тім типові етноментальні риси цілого народу. Це дозволяє трактувати дану оперу як національне першопрочитання, при якому загальноприйнятна європейська модель орієнтальної мандрівної казкової семантики обертається на аргументовану реалістичну, з урахуванням традиційних світоглядних засад, китайську ліричну драму, де екзотичними постають елементи європейської культури. Факт даної транс-культурної дифузії передбачає наукові пошуки в сфері діалогу культур, спонукаючи до нових відкриттів при зустрічі з Іншим, до переоцінки, оновлення, перебудови позицій перебування «Свого» та «Іншого» відносно загальнолюдського та універсального.
Посилання
Аверинцев С., Давыдов Ю., Турбин В. и др. М.М. Бахтин как философ: Сб. статей. ISBN 5-02-008110-8. Рос. академия наук, Институт философии. М.: Наука, 1992. С. 92-115.
Библер В.С. Культура. Диалог культур (опыт определения) // Вопросы философии. 1989. № 6. С. 31-42.
Бубер М. Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням. / переклад з нім. В.Терлецького. ISBN 978-966-378-253-9 Київ: Дух і Літера, 2012, 272 с.
Лі Мін. Особливості голосоутворення в китайській оперній традиції // Культура України. Серія : Мистецтвознавство : зб. наук. пр. / Харків. Держ. акад. культури / за заг. ред. В. М. Шейка. ISSN 2410-5333 Харків: ХДАК, 2016. Вип. 53. С. 127–135.
Медведева Ю. П., У Цзин Юй. «Турандот» Дж. Пуччини - Хао Вэйя: китайская интерпретация финала // Актуальные проблемы высшего музыкального образования: Научно-аналитический и научно-образовательный журнал. ISSN 2220–1769. Нижегородская государственная консерватория (академия) им. М.И. Глинки, No 1 (31) 2014. С.44-53.
Пупурс І. Схід у дзеркалі романтизму: імагологічна парадигма романтичного орієнталізму: моногафія. ISBN 978-966-680-823-6 Суми: Університетська книга, 2017. 407 с.
Юй Ванг. Багатовимірність втілень сюжету Турандот в жанрі театральної музики. // World Science: Multidisciplinary. ISSN 2413-1032 Scientific Edition RS Global Scientific Educational Center Warsaw, Poland 2019, Vol.3, March 2019, No 3(43) С.34-45.
Ху Яньли. Китайская опера как нематериальное культурное наследие Китая. ISSN 2221-2787 // Общество: философия, история, культура: Научно-аналитический и научно-образовательный журнал. М. 2015, №4 С. 25-29.
Ashbrook W., Powers Н. Puccini’s Turandot: the End of the Great Tradition. ISBN 9780691027128. NJ: Princeton University Press.1991, 208 р.
Chen Gui-Shiang. A Review and Analysis of Wei Minglun’s Sichuan Opera Chinese Princess Turandot // Theatre Research and Communication, 2007. Р.123-146.
Eckholm Erik. A Spectacular Tale In Its Mythic Home; 'Turandot' Enters the Forbidden City //The New York Times. SEPT. 1, 1998 [Eлектронний ресурс] URL: https://www.nytimes.com/1998/09/01/arts/a-spectacular-tale-in-its-mythic-home-turandot-enters-the-forbidden-city.html ( дата звернення 8.05.2019)
Encyclopedia of contemporary Chinese culture. ISBN-13: 978-0415241298. Compiled by EdwART. 2011. Routledge, 2005. 824 p.
Dauth Ursula E. Strategies of reform in Sichuan opera since 1982 : confronting the challenge of rejuvenating a regional opera in Post-Mao China. Griffith University. School of Modern Asian Studies. Thesis (Ph.D.), 1997. 441 p. Libraries Australia ID [Eлектронний ресурс] URL https://trove.nla.gov.au/work/35714968?selectedversion=NBD21805962 (дата звернення 9.09.2018)
Demick Barbara. Beijing has thing for Puccini opera set in China // Los Angeles Times. July 28, 2009 [Eлектронний ресурс] URL: http://articles.latimes.com/2009/jul/28/world/fg-puccini28 (дата звернення 01.10. 2018)
Devonshire-Ellis Chris. China Remembered: Turandot at the Forbidden City // Сhina Briefing, August 21, 2009 [Eлектронний ресурс] URL: https://www.china-briefing.com/news/china-remembered-turandot-at-the-forbidden-city/ (дата звернення 15.10. 2018)
Halson Elizabeth. Peking Opera: A Short Guide. ISBN-10: 0196380472 Hong Kong: Oxford University Press. 1966, 100 p.
Hong Ming. Wei Minglun: A ‘Ghost’ Is Worth Researching. // HeFei Evening News. February 23, 2002 [Eлектронний ресурс] URL: http://news.xinhuanet.com/book/2003-01/22/content_702762.htm (дата звернення 21.01. 2019)
Hsu Dolores Menstell. Musical Elements of Chinese Opera // The Musical Quarterly 50, 1964: 439-451 р.
Kim Young Yun (2001). Becoming Intercultural: An Integrative Theory of Communication and Cross-cultural Adaptation. ISBN 080394487X. CA: Sage Publication, 2001. 321 р.
Locke Ralph P. Musical Exoticism: Images and Reflections. ISBN 9780521877930. Cambridge: Cambridge University Press, 2009. 421 p.
Metzger Sean. Ice Queens, Rice Queens, and Intercultural Investments in Zhang Yimou's Turandot //Asian Theatre Journal/ Vol. 20, No. 2 (Autumn, 2003), pp. 209-217 [Eлектронний ресурс] URL: University of Hawai'i Press https://www.jstor.org/stable/1124598 (дата звернення 8.05.2019)
Moravcsik Andrew. In Review: “Turandot” National Performing Arts Center, March 21, 2008 [Eлектронний ресурс] URL: http://www.princeton.edu/~amoravcs/library/ turandot.doc. (дата звернення 15.09. 2018)
Pan Jing Lian. Wei Minglun’s Three Plays. Taiwan: Elite Books, Taipei: Er Ya Publishing Company, 1995. 210 р.
Platt Kevin, Staff Writer. How Chinese Remade Turandot, the Italian Opera on China // Christian Science Monitor (Boston), September 14, 1998. [Eлектронний ресурс] URL: https://www.csmonitor.com/1998/0914/091498.intl.intl.4.html (дата звернення 17.04.2019)
Pomfret John. Turandot in China: A Two-Opera Policy // Тhe Washington Post, September 7, 1998, sec. B1 .[Eлектронний ресурс] URL https://www.economist.com/moreover/1998/09/17/one-country-two-turandots11 (дата звернення 5.04.2019)
Pool Teresa. Puccini opera returns home to Peking Saturday // The Independent, 29 August 1998 [Eлектронний ресурс] URL: https://www.independent.co.uk/news/puccini-opera-returns-home-to-peking-1174637.html (дата звернення 19.04.2019)
Said E. W. Orientalism. N. Y.: ISBN 978-0-141-18742-6 Penguin Books Ltd. Registered Offices:80 Strand. London WC2R ORL England 2003. 414 p.
Sly Liz. Chinese open door to Puccini`s Turandot // Chicago Tribune. September 3, 1998 [Електоронний ресурс] URL: https://www.chicagotribune.com/news/ct-xpm-1998-09-03-9809030147-story.html (дата звернення 8.05.2019)
Stanton Sarah.. The Cambridge Paperback Guide to Theatre. Cambridge press publishing, ISBN-10: 0521446546 Cambridge University Press 1966, 432 p.
Sung Ying-Wei Tiffany. Turandot`s Homecoming: Seeking the authentic Princess of China in a new Contecst of Riddles. College of Bowling Green State University. 2010, 91 p. [Електронний ресурс] URL: https://etd.ohiolink.edu/!etd.send_file?accession=bgsu1273466517&disposition=inline (дата звернення 1.08.2018)
Ward A. Pagodas in Play: Сhina on the Eighteenth century Italian Opera. ISBN 978‐0‐8387‐5696‐6. Lewisburg, PA: Bucknell University Press. 2010. 327 p.
編輯：史冬蓮來源 China Central Television. Sichuan Opera Television Series. Under Theatre, CCTV.com. [Eлекторонний ресурс] URL: http://big5.cctv.com/gate/big5/www.cctv.com/opera/20041008/102320.shtml (дата звернення 5.01. 2018.
新语丝电子文库（摘自《方法》月刊1998年第9期）“杜兰朵”与“图兰多”青田话语权的争夺 Cing Tian Turandot and Chinese Princess Turandot’s // Competition of Discourse Power, Method 9. 1998 [Eлектронний ресурс] URL: http://www.xys.org/xys/ebooks/literature/essays/dulanduo.txt (дата звернення 13. 11. 2018)
徐玲玲. 中国的三大国粹 // 四川统一战线. 2009. No 5. 第35页. (Сюй Линлин. Три основных представителя национального наследия Китая // Сычуань: Объединенный фронт. 2009. No. 5. С. 35.
