ГІТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРЯ МИХАЙЛА ПОЛУПАЄНКА
Ключові слова:
українська гітарна школа, історія гітарного мистецтва, техніка гри на гітарі, класична гітара, російська семиструнна гітара, Михайло Полупаєнко, Михаил Полупаенко, Іван Деккер-ШенкАнотація
Досліджується постать українського гітариста кінця XIX століття Михайла Полупаєнка з метою формування творчого портрету цього музиканта. Для досягнення поставленої мети зібрано біографічні дані, впорядковано репертуар та композиторський доробок М. Полупаєнка, інформацію про зв’язки музиканта з іншими гітаристами. Матеріалом для дослідження особливостей його гітарної техніки слугували зокрема тогочасні посібники з навчання гри на гітарі та фотографії музиканта і його колег-гітаристів. Висунуто гіпотези щодо аплікатурних принципів, яких тримався М. Полупаєнко, визначено загальну стилістичну скерованість його репертуару. Особлива увага привернута до конструктивних особливостей гітари, на якій він грав, розглянуто гіпотези щодо авторства цього інструмента. На базі отриманої інформації доводиться приналежність М. Полупаєнка виконавській школі петербурзького гітариста австрійського походження І. Деккер-Шенка. Виявлено специфічні риси гітарної техніки школи І. Деккер-Шенка та її яскравого представника М. Полупаєнка. Перспективним є детальне дослідження авторських творів та аранжувань М. Полупаєнка, що допоможе виявити характерні риси його композиторського підходу.
Посилання
Гитарист-виртуоз с дипломом врача // События. № 25 (833) от 28.03.2012. Бахмут. URL: http://sobitiya.com.ua/news_full.php?nid=11438 (дата звернення 9.02.2019).
Деккер-Шенк И. Школа-самоучитель для шестиструнной гитары. СПб.; М.: Циммерман, 1892. Ч. 1. 42 с.
Деккер-Шенк И. Школа-самоучитель для шестиструнной гитары. СПб.; М.: Циммерман, 1892. Ч. 2. 32 с.
Жаров А. Холерный бунт в Юзовке // Донецк: история, события, факты. 30.07.2012. URL: http://infodon.org.ua/uzovka/931 (дата звернення 9.02.2019).
Заяицкий С. Интернациональный союз гитаристов: Сообщения Интернационального союза гитаристов за 1900–1901 г. Москва: Типо-литография А. В. Васильева и Ко, 1902. 260 с.
Змеев Л. Русские врачи писатели. Тетр. 5. С.-Петербург, 1889.
Классическая гитара в России и СССР. Биографический музыкально-литературный словарь-справочник русских и советских деятелей гитары / сост. Яблоков М. С. Екатеринбург: “Русская энциклопедия”, 1992. 2108 с.
Нипрокин Ю. Этюды о гитаристах. Одесса: Друк, 2002. 165 с.
Российский Медицинский список на 1873, 1874, … , 1902 год / С.-Петербург, 1873–1902.
Русанов В. Школа для семиструнной гитары. 2-е изд. Тюмень, 1913. Ч. 1.
Эдельман О. Форма гитары // Гитаристъ. Москва, 1904. № 7. С. 4–6.
Эдельман О. Форма гитары (оконч.) // Гитаристъ. Москва, 1904. № 9. С. 14.
Ana Vidovic Interview. Mel Bay`s Artist Interview Series. Дата оновлення: 3.03.2011. URL: https://youtu.be/rHEccPivH9U?t=336 (дата звернення 15.03.2019).
Decker-Schenk J. Pièce de salon. Augsburg: Freie Vereinigung zur Förderung guter Guitaremusik. 1908. P. 2.
Miner G. The Harp Guitar of Boris Perott. Дата оновлення: 01.2014. URL: http://www.harpguitars.net/players/perott/harp_guitar_of_boris_perott.htm (дата звернення 10.04.2019).
Polupayenko M. Fantasia on Zaporozhye Themes. The Guitarists Repertoire, Vol. 7. Editions Orphée, Inc. Columbus, Ohio, 1986.
Tyler J., Sparks P. The guitar and its music: from the Renaissance to the Classical era. New York, 2002. 348 p.
