ПРО ХОРОВИЙ КОНЦЕРТ «НЕ ОТВЕРЖИ МЕНЕ ВО ВРЕМЯ СТАРОСТИ» АНДРІЯ РАЧИНСЬКОГО

Анотація

У статті вивчається концерт «Не отвержи мене во время старости» А. Рачинського, хорова партитура якого щойно реконструйована з голосових партій рукописної збірки партесних творів.Мета статті – на матеріалі концерту «Не отвержи» прослідкувати вплив духовних творів А.Рачинського, написаних у новому стилі, на перші композиторські опуси М. Березовського, створені протягом раннього періоду творчості, перед від’їздом на навчання у Болонью. Методологія дослідження ґрунтується за засадах компаративного аналізу, що надає підстави для виявлення спільних та відмінних рис і визначення спадкових зв’язків між творчістю А. Рачинського та М. Березовського.Аналіз концерту «Не отвержи» А. Рачинського за повною хоровою партитурою виявив у цьому творі ознаки нового стилю (індивідуалізацію тематизму, збільшення ролі сольних побудов, опору на функціонально-гармонічну ладову основу, використання циклічної композиції з фінальною фугою тощо) і підтвердив приналежність до епохи раннього класицизму. Порівняння цього твору із концертами раннього періоду творчості М. Березовського, перш за все із концертом «Не отвержи», написаним на той самий текст, показало багато успадкованих ознак (від трактовки циклічної форми, подібності образно-емоційного вирішення деяких музичних тем і композиційної будови розділів до «проростання» окремих ритмоформул), і також виявило особливі риси, передусім, у загальній змістовній концепції концертних циклів, що пов’язане із характером фінальної фуги, яка в концерті А. Рачинського є уособленням життєствердного начала, символом перемоги людини над ворогами, в той час як у М. Березовського страждаюча і протестуюча людина все ж таки стає жертвою життєвих обставин. Виявлення рукописного джерела із повним нотним текстом концерту «Не отвержи» А.Рачинського завершило тривалий етап пошуків хорових партій і відкрило шлях до публічного виконання цього твору, гідного того, щоб бути виконаним в Україні та за її межами.