СИНТЕЗ ДЖАЗОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ І КЛАСИЧНИХ ФОРМ У СУЧАСНОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Автор(и)

  • Інеш Осербаївна Кдирова Комунальний заклад вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» https://orcid.org/0000-0003-2717-904X
  • Ольга Іванівна Джулдієва Казахський національний університет мистецтв https://orcid.org/0009-0008-8924-332X
  • Олександр Миколайович Мирошниченко Казахський національний університет мистецтв https://orcid.org/0009-0003-2229-5102

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-3-4-50-51-4

Ключові слова:

синтез джазу і класики, джазові елементи, класичні музичні форми, культурні традиції, імпровізація, полістилістика.

Анотація

Сучасна музична культура, перебуваючи в постійному русі, усе частіше орієнтується на поєднання різних жанрів. Класичний стиль надає композиції відчуття естетичної завершеності та впорядкованості. Класична музика є своєрідним орієнтиром, де кожен елемент має своє місце у формуванні художнього змісту. Джаз привносить свободу імпровізації, ритмічну складність, багатство гармоній, здатність до творчих експериментів. Синтез джазу та класики є важливим складником еволюції світової музичної культури. Статтю присвячено вивченню інтеграції джазових елементів у класичну музику, що відкриває нові перспективи для розвитку сучасного музичного мистецтва. Метою дослідження є визначення впливу джазових ритмічних і гармонійних елементів на класичні форми, їх упровадження у творчу діяльність композиторів і виконавців. Методологія дослідження заснована на використанні музикознавчого, порівняльного та структурного аналізу, які в комплексі виявили новаторські підходи до синтезу джазових та класичних традицій, їхній вплив на музичну виразність і сучасне концертне виконавство. Завдяки музикознавчому аналізу розглянуто стилістичні особливості та виразні засоби, характерні для джазу й класики; порівняльний аналіз визначив відмінності й подібності між культурними традиціями та їхню адаптацію у сучасному контексті, а структурний аналіз виявив формальні зміни у творах під впливом джазових ритмічних і гармонійних елементів. Результати дослідження засвідчили, що використання джазових гармоній та полістилістики в класичних формах розширює творчі можливості композиторів і виконавців, покращує художню виразність і динаміку творів, забезпечує імпровізаційну свободу, яка є трендом сьогодення. Репрезентація творів композиторів, які представляють різні національні музичні традиції, виявила унікальні стилістичні рішення, що демонструють багатогранність підходів до синтезу джазових елементів із класичними формами. Новизна дослідження полягає у виявленні сучасних технік, які забезпечують ефективний синтез джазу та класики в концертній практиці. Використання джазових елементів у класичних творах розглянуто як спосіб адаптації до актуальних тенденцій, який розширює виразні можливості класичної музики, сприяє створенню інноваційного музичного продукту, здатного підтримати інтерес до класики в умовах різноманіття культурного простору. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення виконавських стилів та композиторського мислення, а також на виявлення прикладів культурної та поліжанрової взаємодії. Науковий інтерес становлять дослідження способів інтерпретації джазових елементів у різних культурних традиціях як засобу розвитку музичного мистецтва в сучасному контексті.

Посилання

Кдирова І.О., Мирошниченко О.М. Специфіка національного стилю та сучасні концепції у симфонічному жанрі казахської музики ХХ–ХХІ ст. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. 2023. Вип. 46. С. 114–119. DOI: 10.35619/ucpmk.v46i

Недліна В.Є. Реінтерпретація культурної спадщини в Казахстані у 1980–2010-х роках. Алмати, 2015. С. 47–52.

Стецюк Б.О. Теорія джазової імпровізації. Київ : Інститут сучасних знань ім. А.М. Широкова, 2015.180 с.

Blake, R. Primacy of the Ear. Cambridge: Third Stream Associates, 2010.

Coker J. Jazz Improvisation: Creativity and Technique. 2003.

Collier J.L. The Making of Jazz: A Comprehensive History. Papermac : New Ededition. 1981.

Gridly M. Jazz styles: history and analysis. New Jersey : Prentice Hall. 1994.

Kharlamova T. Polistylistychni tendentsii u tvorchosti kompozytoriv Kazakhstanu. Khudozhnia osvita ta nauka. Astana, 2019. № 2. S. 12–17.

Орындаушылық шығармашылық: қазіргі кезеңдегі даму тарихы мен мәселелері. Халықа-ралық ғылыми-тәжірибелік конференция материалдары. Алматы, 2024. 300 б.

Sargeant W. Jazz, hot and hybrid. New York : Da Capo Press. 1975.

Schuller G. Musings: The Musical Words of Gunther Schuller. Oxford University Press. 1986.

Smith J. The History of Jazz Music. New York: Jazz Publishing, 2010.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-08