РОЛЬ ІТАЛІЙСЬКОГО РЕПЕРТУАРУ В РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ОПЕРНОГО ВИКОНАВСТВА В КИТАЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-3-4-46-47-4Ключові слова:
італійська опера, оперний театр, оперний репертуар, виконавське мистецтво, оперний фестиваль, театральний колективАнотація
У статті аналізуються процеси формування та розвитку класичного оперного виконавського мистецтва в Китаї в другій половині ХХ–ХХІ ст. Цей період характеризується складною соціально-політичною ситуацією в країні, яка прямо вплинула на культуру та мистецтво. З одного боку, різка зміна векторів внутрішньої та зовнішньої політики Китаю відбилась на стані культури та освіти, з іншого – втрата потенціальних можливостей у часи Культурної революції, що загальмувала розвиток суспільства, зустріла опір серед митців, які зберегли свої ідеї, досвід для майбутніх поколінь. До таких діячів належить провідний вокальний педагог Чжоу Сяоянь, вона виховала перші покоління китайських вокалістів, які здобули міжнародне визнання. Мета статті полягає у виявленні закономірностей розвитку оперного виконавського мистецтва зазначеного періоду та ролі італійської опери ХІХ століття, яка є провідною в репертуарі сучасних китайських оперних театрів. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше систематизується італійський оперний репертуар у провідних оперних театрах Китаю: Центрі стажування молодих оперних співаків імені Чжоу Сяоянь при Шанхайській консерваторії, Національному оперному театрі Китаю, Національному центрі виконавських мистецтв, оперному театрі Гуанчжоу, Шанхайському оперному театрі. Методи дослідження. У статті використовується історичний метод, метод культурологічного аналізу, системний підхід в аналізі сучасного репертуару китайських оперних театрів. Сучасний стан оперного виконавського мистецтва в Китаї перебуває на своєму підйомі, починаючи з 80-х років, кожний наступний період характеризується появою нового культурного центру, розширенням та зміцненням міжнародних зв’язків, ростом популярності китайських культурних платформ для солістів та колективів із різних країн світу.
Посилання
Ван Цзін І, Тань Сяо. Становлення та розвиток музичної освіти в КНР у другій половині ХХ століття. Педагогіка та психологія. Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2017. Вип. 58. С. 249–258.
Сун Жуй Лун. Діяльність скрипаля з України Володимира Трахтенберга в контексті становлення професійного музичного життя Харбіна. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія «Мистецтвознавство». Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. Вип. 1. С. 48–52.
Сун Яньін. Інтеграція європейських традицій співу у вокальну школу Китаю : дис. ... на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Львів, 2016. 183 с.
Шабордіна І.В., Лю Іньлун. Міжнародна діяльність професора Чжоу Сяоянь та її учнів – видатних представників вокального факультету консерваторії. Colloquium-journal. Warszawa : Wydawca "Interdruk", 2020. № 10(62). С. 109–121.
Chen Nan China National Opera House celebrates its 70th birthday. ChinaDaily, 2022. July 7. Web. URL: https://global.chinadaily.com.cn/a/202207/07/WS62c68232a310fd2b29e6b0e2.html
China National Opera House. Official site. Web. URL: https://www.chinaopera.com.cn/intro/17.html
Citron M. When Opera Meets Film. Cambridge : Cambridge University Press, 2010. 344 р.
Giordano S. "Originated in China": Western opera and international practices in the Beijing National Centre for the Performing Arts. European Journal of Cultural Management and Policy. Lausanne : Frontiers, 2017. № 7(1). Р. 27–43.
Guangzhou Opera House. Official site. Web. URL: https://en.gzdjy.org/index.html
Henahan D. City opera "candide". With an alternate cast. The New York Times. 1984. July 21. P. 1, 13.
National Centre for the Performing Arts. Official site. Web. URL: https://en.chncpa.org/12. Shanghai Opera House. Official site. Web. URL: https://www.operabase.com/shanghai-operahouse-o9441/seasons/en
Teleshova N.A. Premises of formation and development trends of modern theater architecture. IOP Conference Series. Materials Science and Engineering. 2018. P. 1–6.
Turnbull R. China's First Lady of Opera. The New York Times. 2010. March 4.
月第刘学清著. 哈尔滨交响乐团百年 1908–2008. 上海音乐学院出版社版, 2008年164 (Лю Шіе Цін. Харбінський симфонічний оркестр. Сто років розвитку: 1908-2008. Шанхай, 2008. 164 с.).