МУЗИЧНЕ ПРОЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО В ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛАСТОВЕЦЬКОГО

Анотація

Мета статті – проаналізувати специфіку музичної інтерпретації поезії Максима Рильського в хоровому доробку сучасного українського композитора Миколи Ластовецького. Наукова новизна полягає в тому, що вивчення особливостей музичного прочитання віршів М. Рильського у творчості М. Ластовецького в дослідницькому дискурсі здійснюється вперше. Висновки. Хорова творчість М. Ластовецького відзначається жанрово-стильовим розмаїттям, органічним співвідношенням музичного тексту та вербального компонента, уважним ставленням до поетичних смислових домінант у площині музичної інтонації та засобів музичної виразності. З’ясовано, що композитор омузикалив поезію низки українських поетів (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Романюка, П. Перебийноса та ін.), об’єднавши їх у збірники на зразок «поетичних монохрестоматій». Доведено, що смислові домінанти поетичного тексту М. Рильського отримали переконливе художнє перевтілення засобами хорового звучання у творчості М. Ластовецького в збірнику «Поетика», який уміщує двадцять два твори, укладені в п’ять розділів-циклів: «Поетика», «Три поетично-музичні присвяти», «Як не любити…», «Меланхолії» та «Козак Мамай. Хоровий триптих-концерт». Наділені особливостями музичного прочитання, вони різняться за тематикою, поетично-образною сферою почуттів, жанрово-стильовими особливостями, засобами музичної виразності тощо. Зазначено, що семантику поетичного слова М. Рильського композитор перевтілив у звучанні мішаного хорового складу a caрpella. Виявлено, що мистця найбільше інспірували поезії лірико-елегійної, любовної, історичної тематики, також філософсько-інтимні рефлексії поета та вірші із зображенням образів природи. Композитор звернувся до поезій М. Рильського, написаних у різні періоди його творчості. Загалом інтерпретація М. Ластовецьким віршованого слова відзначається тонким проникненням у образно-художнє мислення поета, синергією музично-вербальної художньої реалізації.