ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РИТМУ В ПАРТЕСНИХ ТВОРАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-2-45-5Ключові слова:
історично інформоване виконавство, партесна музика, інтерпретація, ритмічний малюнок, ритмічна нерівномірністьАнотація
Інтерпретація барокової музики відповідно до методології історично інформованого виконання є актуальним трендом європейського виконавства ще із середини XX століття. Основою історично інформованої інтерпретації є виконавська традиція, описана в музичних та естетичних працях відповідної епохи. Під час історично інформованого виконання музики українського бароко постає проблема браку теоретичних матеріалів, на які могла би спиратися сучасна інтерпретація. Тому стаття зосереджена на розгляді питання виконавської інтерпретації ритмічного малюнка партесного твору з урахуванням принципу свободи й імпровізаційності барокового стилю. Щоб ефективно досліджувати інтерпретаційні питання українського музичного бароко, необхідно розглядати його в контексті західноєвропейських практик того часу. Переймання музичних новацій національних культур, їх взаємовплив є важливою властивістю формування музичного стилю доби бароко. Разом із виразовими музичними засобами адаптовувалися й трансформувалися виконавські манера й техніки. Тому в дослідженні проблеми інтерпретації ритму партесної музики використано матеріали, що висвітлюють виконавську практику західноєвропейського бароко. Наша увага зосереджена на інтерпретації ритмічного малюнка, зокрема нерівномірному виконанні однакових дрібних тривалостей. Видозміна ритмічного малюнка виконавцем зумовлювалася певним мелодичним, фактурним, темповим й емоційно-афективним контекстом твору. Свідоме застосування давніх практик, уміння визначати необхідність чи ймовірність використання спеціальних виконавських прийомів є важливими завданнями сучасного історично поінформованого виконавця. Ритмічне переосмислення тканини партесних композицій у хоровій практиці створить яскравий звуковий образ відомих і мало знаних творів українського партесного спадку.
Посилання
Кузьмінський І. Князівські музичні капели та музичні професійні об’єднання у містах острозької ординарії у ранньомодерний час. Київське музикознавство. Вип. 55. Київ : Київська муніципальна академія музики імені Р.М. Глієра, 2017. С. 10–22.
Кузьмінський І. Музика в житті київських воєвод та губернаторів (XV–XVIII століття). Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Київ, 2018. Вип. XXXXI. С. 99–107.
Марченко М. Особливості вокальної манери у виконанні партесних творів: нові концепції та гіпотези. Київське музикознавство. Київ : Київська муніципальна академія музики імені Р.М. Глієра, 2017. Вип. 55. С. 224–231.
Стельмащук Р. Про деякі аспекти виконання українських партесних концертів початку XVIII століття. Старовинна музика: сучасний погляд / Ars Medievalis – Ars Contemporaris. Науковий вісник НМАУ імені П. Чайковського. Київ, 2006. Вип. 41. Кн. 2. С. 324–330.
Харнонкурт Н. Музика як мова звуків. Суми : Собор. 2002. 184 с.
Donington R. Baroque Music: Style and Performance. London : Thetford Press. 1982. 206 p.
Veilhan J.-C. The Rules of Musical Interpretation in the Baroque Era (17th–18th centuries) common to all instruments / transl. by J. Lambert. Paris : A. Leduc, 1975. 104 p.
